Я вийшла заміж у 26 років. Тоді я була розбита після невдалих стосунків із хлопцем. Я зосередилася на роботі в сімейному магазинчику, щоб не накручувати себе. Якось батьки влаштували свято, покликали своїх друзів.
Тоді я й познайомилася з 39-річним розлученим чоловіком. Він не відходив від мене цілий вечір, робив компліменти та відпускав дурні жарти. Тоді він мені не сподобався. Але за якийсь час він запропонував мені зустрітися.
Я погодилася, бо хотіла забути свого колишнього хлопця. Ми зустрічалися рік, він зробив мені пропозицію, і я погодилася. Але від початку все відбувалося не так, як я собі уявляла.
Я думала, що виходитиму заміж у розкішній білій сукні і моє весілля буде найпрекраснішим святом у моєму житті. Але він сказав, що відкладає заощадження на випускний дочки.
Тоді ми й у медовий місяць не полетіли через це. Ми розписалися та тихо відзначили цю подію з моїми рідними. Я переїхала до будинку чоловіка, де він жив із мамою.
Свекруха завжди хотіла здаватися жінкою з вищого суспільства, але коли я опинилась у неї вдома, то зрозуміла, що вищим суспільством тут і не пахне. Хазяйкою вона виявилася не дуже гарною.
Кілька місяців ми наводили лад у будинку, мої батьки власним коштом відремонтували ванну, а я щодня то біля плити, то з віником у руках. До цього я могла звикнути, бо люблю, коли в хаті чисто.
Але одне мене бентежило: стихійні візити доньки, яка приходила до тата за грошима. Мене вона ніколи не сприймала, ледь помітно кивала при зустрічі. Чоловік ніколи не шкодував грошей на неї, особливо на її випускний.
Сукня коштувала дорожче, ніж моя весільна. А ще він подарував дочці та колишній дружині путівку на море за кордон, куди ми мали полетіти після весілля.
Потім дівчинка не вступила на бюджет і чоловік спокійно заявив, що візьме всі витрати на себе. Вийшовши заміж, я продовжила працювати у магазині батьків. Усі сімейні витрати лягли на мої плечі.
Я купувала продукти, мої батьки нерідко завозили по два пакети м’яса та овочів для нас. А чоловік продовжував дбати про доньку та оплачував рахунки свекрухи. Я дуже рада, що мій чоловік дбайливий батько та син.
Але чому всі сімейні обов’язки та фінансові турботи на мені? Я взагалі молодша за нього і теж хочу відчувати себе коханою. Виявилося, що він тільки на словах такий люблячий і дбайливий.
Нещодавно мій молодший брат вирішив одружитися. І батьки виставили на продаж свою дачу. Я все розповіла чоловікові, тільки коли будинок продали та віддали гроші братові. Чоловік одразу розповів про це свекрусі, а та подзвонила моїм батькам.
Вона заявила, що вони не мали права так чинити зі своїм будинком. Свекруха вважає, що мене видали заміж «босу» і частина грошей від продажу будинку моїх батьків належить її синові. Зараз я думаю, чи правильно я зробила, що вийшла за нього заміж?
