Родинні історії

Син мало заробляє і нахабно очікує, що ми кинемося йому допомагати

Ми з чоловіком довго не могли завести дитину. П’ять років ходили по лікарях, вже майже втратили будь-яку надію. Але в результаті мені все-таки вдалося завагітніти, і це було для нас справжнім дивом!

Так що Назарчик – дитина довгоочікувана і дуже сильно нами любима дитина. Тому ми з його батьком завжди намагалися забезпечити його не тільки всім необхідним, а й виконувати будь-які примхи.

Коли Назар виріс і вирішив не вступати до університету, а відкрити власний бізнес, ми з чоловіком його підтримали. Хлопчик він у нас тямущий, так що ми щиро вірили, що у нього все вийде. Навіть після того як перші дві спроби провалилися, ми ще кілька разів давали йому гроші для чергового стартапу.

Через кілька років стало ясно, що відкриття власного бізнесу – ідея провальна. Так що я почала натякати синові, що пора задуматися про більш практичний спосіб заробітку.

Назар же у відповідь тільки й робив, що звинувачував нас з батьком в жадібності і в тому, що ми його не підтримуємо. Зрештою влаштувався барменом в якомусь сумнівному закладі і все одно продовжує брати у нас гроші.

І якби ж то тільки він. Рік тому син одружився на такий же безробітній і нахабній дівчині. І тепер уже вони вдвох сидять на нашій шиї. Невістка до того ж ще й намагається в моєму домі свої правила диктувати.

Нещодавно ця парочка заявила, що вони хочуть завести дитину, так що мені треба б продати дачну ділянку і віддати їм гроші, щоб забезпечити онука всім необхідним.

Від такої новини я на пару хвилин навіть дар мови втратила. Я, звичайно, дуже терпляча, але такі фортелі – це вже занадто. Власне, так я і сказала невістці.

У відповідь діти вирішили влаштувати мені страйк. З батьком розмовляють, тому що сімейним бюджетом завідує він. А на мене реагують так, немов я пусте місце.

Дачу, ясна річ, продавати я не збираюся. У мене з нею купа радісних спогадів пов’язана. Там я з юних років відпочиваю душею від міського шуму і відновлюю сили.

Ось тільки з сином не хочеться бути в розладі. Все-таки єдина дитина. А що робити в такій ситуації, не знаю.

Вам також має сподобатись...