Родинні історії

Тепер у нас з нею на двох мої парфуми і біжутерія. Не зрозумійте мене неправильно, мені не шкода, але іноді

Я, напевно, навіть не прошу поради, так як в цій ситуації від мене нічого не залежить. Просто хочу, щоб хтось вислухав. Кажуть, це знімає частину вантажу з плечей оповідача. А невелике послаблення в нервовій системі мені б зараз не завадило.

Вся справа в моїй матері. Сім місяців тому вона перебралася до нас в квартиру.

Розповім з самого початку. Ми з чоловіком і двома дітьми живемо в трикімнатній квартирі, за яку до сих пір виплачуємо кредит. Зарплата у нас середня, як для столиці. Але в регіонах і того годі й шукати.

Так ось, моя мама вже старенька (68 років) і часто хворіє. Тому ми вирішили трохи пожити з нею, поки все не налагодиться.

Чоловік, природно, був проти, як і діти. Складно жити з літньою людиною, та й з місцем доведеться потіснитися.

Раніше, коли вона жила за містом, ми приплачували її подрузі, щоб та провідувала маму, купувала їжу, прибирала. Але тепер та подруга і сама постаріла, так що виконувати свою частину договору більше не в змозі. Ось нам і довелося йти на поступки.

Тепер трохи про маму. Потрібно відразу сказати, що вона у мене дуже енергійна, хоча зараз ходить з паличкою, їй взагалі важко пересуватися. Проте це доросла, сформована людина зі своєю точкою зору з будь-якого приводу. Прокидатися вона звикла рано і її дивує, чому у нас не встановилися такі ж порядки.

Якщо чоловік звик тільки снідати і відразу йти на роботу, то у мене робочі будні проходять трохи інакше. Я працюю з дому, за ноутбуком. Для мами це не робота, а баловство, тож і ставлення відповідне. Незважаючи на те, що мені не за горами п’ятий десяток, тепер я повинна, як школярка, поливати у встановлений час квіти, потім проводити прибирання трьох кімнат, готувати за розкладом і так далі. Самі розумієте, це незручно і навіть принизливо.

Всі мої речі мама вже поміряла, «пощастило», що ми з нею однаковою комплекції. Так як живемо ми в столиці, мама любить вибиратися в місто і оглядати місцеві визначні пам’ятки. Тепер у нас з нею на двох мої парфуми і біжутерія. Не зрозумійте мене неправильно, мені не шкода, але іноді ввечері, коли хочеться розслабитися і прогулятися з чоловіком по нічному місту … ти просто не знаходиш своїх речей, і все відміняється. У мами не запитати, адже вона лягає спати о 8 годині.

Харчування, до речі, у неї відрізняється від нашого, так що це плюс одна сумка в магазині. Продукти повинні бути свіжими, далеко не дешевими. Додайте до цього кругленьку суму на ліки і новий гардероб (я ж не можу віддати всі свої речі, тому ми і накупили нових).

А нещодавно через пандемію чоловік був змушений взяти відпустку за свій рахунок. Моя зарплата теж зазнала втрат все з тієї ж причини. Тепер чоловік сидить злий вдома, вечорами зникаючи в гаражі. Хоч машину в порядок приведе.

Ось тут-то і стався скандал. Справа в тому, що я подумала запропонувати мамі взяти частину щомісячної пенсії та вкласти у спільний бюджет. Природно, щоб залишилося і на її потреби.

Так мама влаштувала істерику, сказала, що я вимагачка і мені потрібні тільки її гроші. Рідній матері вже безкоштовно дати притулок не можу. Я і раніше розуміла, що її візит до нас буде «грою в одні ворота» і навіть змирилася з цим. Але зараз реально важкий час.

Плюс потрібно годувати дітей і кредит за квартиру так і не виплачений. Чоловік вже у відкриту висловлює своє невдоволення, а я нічого не можу з цим вдіяти.

Мама, природно, ображена, але з нашої квартири ні ногою. Тоді я запропонувала здавати її будинок за містом. Але це, звичайно ж, нічим не допоможе – за виручені копійки буквально нічого не купиш. Так ще й мама виявилася проти того, щоб в наше «сімейне гніздо» заселялися інші люди.

Ось в такому підвішеному стані я і живу в даний момент. Не думаю, що тут можна щось порадити. Подивимося, як будуть розвиватися події.

Вам також має сподобатись...