Ганна сиділа на кухні, поклавши голову на руки. Тиша. Лише кілька хвилин, поки молодша, Ліза, розмовляє телефоном із подружкою з класу, а старший, Артем, сидить у своїй кімнаті з планшетом. Здавалося б, можна перепочити, але замість цього груди стиснуло важке відчуття безсилля. У голові крутилися слова чоловіка:
– Я гроші в дім приношу! А ти що? Цілими днями вдома сидиш! Чого ти втомилася?!
– Я не сиджу вдома цілими днями. Я працюю в музичній школі… – нагадала Ганна.
– Та що там у тебе за робота? Та тобі навіть зошити перевіряти не треба!
– Олексію…
– Що Олексію! Я – годувальник! Я – глава сім’ї! Ось і слухай, що я кажу!
Олексій, як зазвичай, вечорами, розвалився на дивані з пультом у руках. Він приходив з роботи, вечеряв, лягав перед телевізором і не вставав до самої ночі. Іноді він засинав просто так, на дивані. Ні уроками із сином не займався, ні з донькою віршів не вчив, виробів не робив. Адже він годувальник, а значить, робити більше нічого не повинен!
– Тату, допоможи вирішити… – кілька разів просив син.
– Я в цій математиці нічого не розумію! От якби задали олію поміняти в двигуні або перевірити гальма, то я б за дві секунди, – сміявся зі свого жарту Олексій, чухаючи живіт. Син знизував плечима і йшов до мами…
– Мамо! Допоможи із задачкою…
Ганна допомагала. Розв’язувала задачі, помішуючи суп, годуючи кота і заплітаючи коси молодшій.
– Ти мені на завтра сорочку підготуй і взуття начисти. Я поїду на виставку, буду дивитися нове обладнання! – додавав “задачок” чоловік і йшов на диван.
– Була б у мене третя рука, я б приготувала… – тихо сказала Ганна, думаючи, як усе встигнути.
Спочатку Ганна вважала, що так і треба. Що чоловік заробляє, а її роль – піклуватися про дім. Але коли в неї забрали частину дітей через те, що в школу взяли родичку директора, і зарплата стала копійчаною, Олексій почав рахувати кожну витрачену копійку.
Дітям перестали купувати нові речі, вважаючи за краще брати речі в секонд хенді, відпустка була відкладена до кращих часів, а походи в театр або кіно скасувалися.
– Вдома дивіться. Навіщо телевізор дорогий купували? Щоб у кіно те ж саме, але втридорога дивитися?!
– Але тато! Там ефекти! Об’ємний звук!
– Увімкни голосніше і буде тобі “домашній кінотеатр”.
Сперечатися з батьком було безглуздо. Іноді мати або бабусі потайки давали дітям гроші на солодощі або розваги. Але це трималося в найсуворішому секреті від глави сім’ї.
– Мамо, а чому тато так до нас ставиться? – одного разу запитав Артем, коли Ганна попросила його не розповідати про похід у кафе.
– Як? – не зрозуміла Ганна.
– Ніби ми йому не рідні. Він свою машину любить більше, ніж нас!
– Це… Неправда… – невпевнено сказала Ганна. Слова сина стали тригером. Вона зрозуміла, що так більше не можна.
Прийшовши додому, Ганна взялася за розміщення оголошень. Вона вирішила зайнятися репетиторством.
Час у неї був: основна робота займала тільки половину дня, а вечорами жінка займалася з дітьми індивідуально, а зароблені гроші збирала. Накопичувала на чорний день. Хоча розуміла, що чорний день уже настав. Усе її життя з чоловіком було зовсім не схоже на казку.
Вона радше відбувала повинність, ніж була щасливою. А тепер це зрозуміли й діти. Значить, треба було щось змінювати. І вона почала із себе.
Домашні справи були відкладені. Це помітив і чоловік.
– Чому вдома брудно? Раніше я приходив, ти з ганчіркою була! А тепер? І де вечеря з трьох страв? Я навіщо продукти купую?
– Олексію, вечерю з трьох страв подають у палаці. А ми живемо в простій тісній квартирі. До речі, з курки і гречки неможливо приготувати десерт. Суп і друге в холодильнику. Розігрій, будь ласка, сам.
– Я?! Сам?! Та ти…
– Що? Я втомилася!
– Втомилася? Та ти вдома цілими днями… – чоловік почав звинувачувати дружину в бездіяльності. Він не замислювався про те, що вона підробляє. І взагалі, останнім часом він не звертав увагу на неї, тільки коли треба було щось зробити по дому.
– Мамо! У нас у школі завтра Масляна! Усі млинці принесуть… – донька прийшла на кухню, де й застала батьків, які сперечалися. – Тату, а ми підемо в парк у вихідні?
– Ні! Якщо я сказав, що на вихідних ми вдома, значить, вдома! Ніяких гулянь! Ніяких святкових походів у парки!
– Але ж Масляна…
– Ти в якому столітті живеш?! У 21-му до Нової Ери?! Всі ці спалювання опудал – доля диваків, які вважають себе Язичниками! Мене виховали в традиційній родині! Я не буду цим мракобісам уподібнюватися!
Ганна зітхнула. Вона розуміла, що справа зовсім не в культурі сім’ї. А в тому, що чоловік шкодував грошей на похід із сім’єю в парк.
– Добре, ми з дітьми поїдемо автобусом. Ти зі своєю улюбленою машиною можеш удома залишитися. – Сказала вона і додала подумки: – Жмот.
– Ти мене не зрозуміла?! Я ж сказав, що на вихідних ми вдома! У дітей у кімнаті безлад, а ти давно штори не прала! – Олексій шукав привід. – Якщо вам так потрібні млинці, то їх і вдома можна поїсти!
У цих парках не менше двох тисяч витратиш: на гойдалки-каруселі, на млинці, яким собівартість 3 копійки! Потім діти потягнуть у тир або в автомати, щоб програти всю мою зарплату! Ні! І ще раз ні. У п’ятницю ввечері насмажиш, у суботу зробиш генеральне прибирання, а в неділю моя мати прийде. Ось вам і Масляна.
– А до школи мені що нести завтра? – запитала Ліза.
– Мамка зараз швидко приготує тобі три млинці. Нічого витрачати гроші на чужі роти.
Ганна подивилася на годинник. Через годину був запланований вечірній урок. У холодильнику, крім курки нічого не було. Чоловік економив навіть на яйцях, купуючи тільки 10 штук, щоб вранці приготувати омлет.
– Доню, давай тата попросимо, і він сходить по продукти… Млинці нема з чого пекти… – зітхнула Ганна.
– Я вже був цього тижня в магазині! – спалахнув Олексій.
– І що? Немає ні яєць, ні молока! А масло ми взагалі не купуємо вже рік!
– У ньому холестерин! Масло шкідливе.
– Це жадібність шкідлива! Іди в магазин, інакше твоя мама сидітиме в гостях на воді й сухарях! У нас до вихідних якраз тільки це й залишиться!
– Тату, ну, будь ласка…
Олексій стиснув зуби. Час минав.
– Загалом, так… Іди в магазин і купи ось це за списком. І на завтра доньці в школу купи готових млинців, мені ніколи їх робити зараз. Я себе погано почуваю, а в мене ще учень… – Почала Ганна, але Олексій не дав договорити.
– От іще! Ніяких тобі готових млинців не буде! Зовсім знахабніла! Ти сидиш удома, а я горбачуся! Може, ще млинців за тебе напекти? Сама розбирайся! Бери борошно і яйця де хочеш! Ледарка! – Олексій сказав би слово міцніше, та поруч була маленька донька. Тому він просто пішов із кухні й ліг на диван.
Ганна прикрила очі й відчула, як у голові сильно тисне. Як пульс стукає у скронях. Жінка похитнулася і ледь не впала.
– Мамо? Ти чого? – донька злякалася.
– Я піду приляжу. Бабусі подзвони, запитай, чи залишилися млинці. Вона вранці дзвонила, казала, що напекла… – тихо сказала Ганна і, прийнявши ліки, пішла в спальню. Їй треба було трохи відпочити перед уроком.
Уранці жінка абияк зібралася і поїхала до мами по млинці. Звідти відвезла доньку й сина до школи.
До головного болю додався озноб. Ганна захворіла. Уроки довелося перенести й лягти з градусником.
– Ганно! Я вдома! Сподіваюся, що ти купила все що треба для млинців, бо мама сказала, що прийде не в неділю, а завтра. – Олексій, повернувшись із роботи, не знайшов дружину на кухні й страшенно здивувався, що вона “розляглася” на ліжку.
– Я захворіла.
– Не бреши. Ти просто вирішила влаштувати концерт. Вставай. Я знаю тебе вже 11 років. Ти хитра, лінива бабця, яка тільки й думає, як би мене обдурити. Але цього разу нічого не вийде. Я вже обіцяв матері, що ти приготуєш “мереживні” млинці. Або як вони там називаються. Ось, я згущене молоко купив. За акцією було в кіоску біля будинку.
Ганна подивилася на чоловіка. На згущене молоко… І зібравши сили, вилаялася так, як не лаялися механіки в автосервісі, де Олексій працював.
Дивно, але після лайки Ганні стало легше. Навіть жар почав спадати.
Олексій же, збліднувши, вийшов із кімнати і більше не заходив.
Діти були в тещі, і ніхто не заважав Ганні виспатися й набратися сил. Тож уранці, коли чоловік знову почав про млинці, Ганна взяла борошно, залила його водою і кілька разів збивши, з усього маху виплеснула рідину в обличчя чоловікові.
– Як тобі млинці? Гарні? Згущеничкою намазати?!
Олексій стояв, відкриваючи й закриваючи рот. Таким його й побачила свекруха, яка вирішила прийти зранку , впевнена, що чудо-невістка напередодні організує їй теплий прийом. Але не тут-то було.Спеціально для сайту Stories
– Що у вас тут? Вибух на макаронній фабриці?!
– У нас тут розподіл обов’язків. Тепер я глава сім’ї, – сказала Ганна. – Я заробляю більше і реалізуюся в кар’єрі. А Олексій займається домашніми справами і готуванням. Ось зараз він нам покаже, як із борошна і води приготувати млинці. Давай, любий! Ми чекаємо. А поки тісто підходить, прибери на кухні, щоб усе блищало.
– Ганно… Ти чого? Що сталося? – свекрусі не подобалася поведінка зазвичай лагідної невістки.
– Сталося. Я вчора з температурою 40 лежала. Сьогодні я – нова людина. А якщо не подобається, я нікого не тримаю.
– Ти… Нікчема! Кому ти потрібна з двома дітьми?! – струсивши з брів тісто, прийшов до тями чоловік.
– І жити вам нема на що буде… – додала свекруха.
– Я займаюся приватними уроками, і мені дуже непогано платять. А ще в нас будуть аліменти. До речі, квартира на 90% наша, бо ти в неї вклав ось, – вона показала кулак.
– І машину я в тебе відсуджу, бо мій батько грошей тобі давав на початковий внесок за кредитом! Тож раджу добре підготуватися до розлучення.
– Так він це… Начебто не йде нікуди, – тут же змінила політику свекруха. – Ганнуся зараз заспокоїться, відпочине… а ми з Олексієм все тут приберемо. І млинців швидко зварганимо. Масляна ж. Сімейне свято!
– Але…
– Мовчи, дурний! – свекруха сердито подивилася на сина. Але Ганна вже не чула. Вона зібралася і пішла до своєї мами. Їй було вже так добре, що вони разом із дітьми та мамою пішли в парк гуляти.
А Олексій зі своєю мамою думали, як би так зробити, щоб Ганна передумала розлучатися. Адже йти Олексію було нікуди: матінка прийняти його була не готова… А знімати квартиру жадібний Олексій вже точно не планував.
Проте Ганна все ж подала на розлучення. Аж надто накипіло… Та й поведінка чоловіка навіть після скандалу була далекою від ідеальної, а перевиховувати його їй вже дуже не хотілося.Спеціально для сайту Stories
