Тепер же я не хочу про це навіть говорити з ним, поки чоловік не зрозуміє, що сімейна людина не повинна так поводитися…

Майже весь вільний час чоловік проводить за іграми чи в блогах і останнім часом це вже зі звички перейшло у залежність. На мої зауваження він не реагує, каже, що все нормально.

За його словами, більшість його друзів так робить, а його залежність від комп’ютера вигадала я. При цьому він часто сидить за комп’ютером всю ніч, а вранці не можна розбудити на роботу.

Потім жаліється весь день на погане самопочуття. Але яке має бути самопочуття без нормального відпочинку? Я вже намагалася відволікти його, даючи доручення або перекладала на нього частину домашніх турбот.

На жаль, нічого з цього не вийшло. Я вже забула, коли ми разом вечеряли, він бере їжу і відразу за комп’ютер, мені нічого не залишається, як наслідувати його приклад і їсти на самоті перед телевізором.

Від дискусій із чоловіком я вже втомилася. Тепер у мене виникла ще одна проблема: я стала набирати вагу. Щоб не замикатися у чотирьох стінах, я вирішила всерйоз зайнятися собою.

З подругою стала відвідувати тренажерний зал, у вихідні йдемо кудись розважитися, благо вона незаміжня, а мого чоловіка, швидше за все, не засмучує моя відсутність.

У мене з’явилося багато вільного часу, нових друзів. Одружившись, вирішили, що поки поживемо для себе, а потім, років через два, можна буде подумати і про дитину.

Тепер же я не хочу про це навіть говорити з ним, поки чоловік не зрозуміє, що сімейна людина не повинна так поводитися. Дитині потрібен нормальний батько, який приділятиме увагу, та й мені знадобиться її допомога.

Переконувати його в мене вже немає ні сил, ні бажання, залишається тільки чекати, коли він сам це зрозуміє та захоче змінити свій спосіб життя. А що мені ще лишається робити?

You cannot copy content of this page