Моя мама близько семи років працює за кордоном. Мій батько свого часу захопився іншою молодшою жінкою і пішов від нас, залишивши маму одну з двома доньками напризволяще.
Вона вкрай тяжко переживала зраду, а проблеми не закінчувалися. На роботі платили небагато, ростити нас ставало все складніше. Мама розуміла, що нас потрібно не лише годувати, одягати та взувати.
Незабаром ми мали закінчити школу і треба буде здобувати вищу освіту, допомагати з весіллями, з житлом. Ці думки не давали їй спокою. Але на допомогу прийшла її подруга.
Вона вже кілька років працювала в одній з країн Європи на той час, от і запропонувала моїй мамі поїхати з нею і теж спробувати. Мама залишила мене і сестру нашим бабусі з дідусем та поїхала на заробітки.
Варто сказати, що ця витівка не дуже сподобалася нашій тітці – маминій старшій сестрі. Вона вважала, що мама вчинила легковажно, бо лишила нас на своїх батьків. Це ж які витрати.
Мало того, що себе прогодувати якось треба, а тут ще два додаткові роти. Мама знала, що її сестра не в захваті від того, що ми переїхали до бабусі з дідусем. Але кому ж вона могла нас залишити?
Тітка ніколи нас особливо не любила. Більше того, жила в будинку свого чоловіка зі своїми дітьми. Але його батьки прийняли онучок як рідних малюків та пообіцяли, що око з них не спустять.
Мама працювала не покладаючи рук. Намагалася на совість доглядати літню пару, які до неї дуже прив’язалися. Це не міг не помітити їх син, що найняв маму на роботу. Він щедро їй платив, бо мав власну стоматологічну клініку.
Мама майже всі гроші відправляла нашим бабусі з дідусем. Ті намагалися розподілити кошти розумно. Щось витрачали на нас, щось відкладали нам на навчання, щось собі залишали. Час йшов. Ми виросли.
Закінчили університети. Спочатку вийшла заміж вийшла моя молодша сестра. В мене ж якось не складалися стосунки. Мама дуже хотіла допомогти нам з житлом. Але сталося нещастя.
Старенька, яку мама доглядала, відійшла у вічність. Її чоловік не витримав втрати і його теж не стало. Мама знову опинилася перед вибором. Залишатися за кордоном та шукати іншу роботу? Чи повернутися додому?
Мама все ж таки вирішила приїхати до нас, але її плани змінив один телефонний дзвінок. Дзвонила наша тітка, яка заявила, що переїхала до батьківського дому. Життя з чоловіком у неї навперейми пішло.
Тітка вимагала, щоб моя мама офіційно відмовилася від будинку, адже вона вже майже 10 років не з’являлася у країні. Мабуть, й чоловіка-іноземця якогось собі знайшла. Маму шокувала подібна заява.
Дідусь з бабусею не розповіли мамі, що їх старша донька по суті захопила їхню хату. Вони просто не хотіли маму хвилювати, бо знали, що вона важко працює. У будинок же мама вклала чимало грошей.
Вона розраховувала, що їй буде куди повернутися у разі чого. Мама одразу сказала сестрі, що не має наміру відмовлятися від батьківського будинку. Ситуація в сім’ї і зараз не спокійна. Чия візьме?
