– Звичайно, я поїду з вами! Як же це ви без мене будете відриватися, а я буду вдома сидіти і слиною давитися на фотки і відео, які ви будете в групу скидати? – засміявся Олег, розмовляючи зі своїм другом, який запропонував йому з’їздити на дачу до його батьків усією їхньою чоловічою компанією.
– Серйозно? – здивувався Вітя, почувши відповідь Олега.
– А чому має бути інакше? – Просто я думав, що твоя Христинка тебе нікуди не відпустить після минулого разу, коли їй довелося тебе з поліції забирати! – так само здивовано сказав Вітя другу.
– Ой, та годі тобі! Ну побили ми там пару-трійку вікон ! З ким не буває? Не буде ж Христина на мене злитися за це стільки часу!
– Стільки часу? Місяць минув тільки! Мені б моя дружина за це не знаю що зробили! Добре я встиг від вас звалити до того, як вас загребли!
– Так, ти продуманий! Нам із Льохою так не пощастило! – задумливо сказав Олег. – Його дружина, напевно, до пенсії вдома тепер триматиме і без себе нікуди не відпустить!
– Його проблеми, якщо він каблук! Ми ж не такі, тож можемо далі відриватися так, як нам це подобається!
– Ага…
– То що, мені за тобою заїхати в п’ятницю?
– Так-так! Звичайно! Я все, що треба, зберу із собою, а напої вже дорогою візьмемо! – сказав Олег. – А хто ще поїде? Уся наша компанія, крім Льохи? Чи хтось ще не поїде?
– Ну… З тобою, так, усі, крім Льохи!
– Чудово! Хоч не будемо вислуховувати його балачки про сім’ю та її цінності! Дістав уже! Жінок замовляти не можна, навіщо шукати пригоди на свою філейну частину, праведник, блін! – сказав Олег.
– Що ж ти йому в обличчя це ніколи не говорив? – знову усміхнувся Вітя, ловлячи друга на лицемірстві.
– Так, сам же знаєш, не хочу, щоб він нив потім! Так і ти, до речі, теж робиш! Так я і проти того, щоб жінок замовляти! І не беру участі у ваших веселощах у лазні ніколи, а потім клінінг викликаю, щоб усе вичистили! Тому ви і скидаєтеся більше, ніж я завжди! А то потім мені дружину з дітьми як туди приводити?
– Ой! Гаразд! Гаразд! – поступився Олег Віті, щоб не вислуховувати ще й від нього зараз промови про мораль і сімейні цінності, у нього для цього є дружина, і дуже добре, що вона не знає про всі пригоди свого коханого чоловіка.
Після розмови з другом Вітя далі продовжив займатися робочими справами, водночас роздумуючи над тим, як би тепер умовити дружину відпустити його на цю “суто дружню” сходку, бо хоч би що він казав зараз своєму другові, а Христина й досі неабияк злилася на нього.
Вона й так була вся на нервах останнім часом, тому що через тиждень після того, як забрала чоловіка додому з відділення поліції, вона дізналася, що в них буде дитина. Сама-то вона була цьому дуже рада, можна сказати навіть, що щаслива, а ось Олег відреагував на це дуже невдоволено, сухо і навіть грубо в чомусь.
Ось Христина і була вся на нервах, плюс ще робота, батьки Олега на мозок періодично капали, щоб Христина займалася репетиторством із молодшою сестрою Олега, інакше та не складе іспити за півтора року. Пробники цих іспитів вона вже завалила неодноразово.
Тільки от Христина не збиралася працювати безплатно у свій вільний час, та ще й їздити для цього через усе місто до свекрів додому, бо вони не могли відпустити свою п’ятнадцятирічну доньку саму так далеко після настання темряви, а темніло зараз дуже рано.
Про те ,що в них буде дитина, Христина вирішила поки що нікому, крім чоловіка, не говорити, не хотіла наврочити, або ж просто щоб зараз про це хоч хтось знав. Просто хотіла це залишити всередині своєї родини тимчасово, як і сам Олег.
Хоча він не хотів про це поширюватися, бо йому просто було страшно. Та й Христина бачила його ставлення до цієї, здавалося б, щасливої звістки…
Ось він і хотів поїхати на всі вихідні зі своїми друзями куди-небудь, байдуже куди, головне – подалі від дружини та її осудливого погляду.
Приїхавши додому, він не збирався розповідати Христині, що вже домовився з Віктором поїхати до нього на дачу компанією. Він хотів просто поставити її перед фактом у день від’їзду, так було б набагато простіше. Та й у Христини не було б стільки часу на висловлювання своїх заборон, чергових пояснень, що він має поводитися розсудливіше, відповідальніше, адже він доросла одружена людина, а не підліток, якому щодня потрібно розфарбовувати якимись пригодами, тим паче, що в них скоро буде дитина.
Промови дружини і всі її докори він знав напам’ять, тож зайвого нагадування він не хотів…Але тільки його плану нічого поки що не розповідати дружині не судилося здійснитися, тому що Христина вже все знала.
Їй зателефонував той самий Олексій, якого обговорювали Олег з Віктором, тому що він не міг додзвонитися Олегу і подумав, що той може бути вдома з Христиною.
Але, оскільки його не було вдома, Олексій трохи обмовився про поїздку всіх, крім нього, на вихідні за місто. Він не хотів здавати свого лицемірного друга, він думав, що той уже все розповів Христині, але виявився неправий, а Христина взяла це на озброєння відразу ж.
– У нас же з тобою вихідні нічим не зайняті, так? – запитав Олег дружину, сухо цілуючи ту в щоку, коли прийшов додому.
А вона в цей час сиділа вивчала щось по роботі, якусь нову навчальну програму, яку намагалися пропхати саме їй, як молодому фахівцеві, який ще не повинен був, на думку директора, розбиратися, що добре, а що погано.
– Не було, але можуть з’явитися. – відповіла Христина, не відриваючись від роботи.
– Це як? – усміхнувся Олег.
– Ну, я думала взагалі з’їздити по магазинах із тобою! У суботу за продуктами, а в неділю…
– Якщо тобі так треба кататися по магазинах, бери машину мою і їдь! Навіщо мене у все це тягнути, Христино?
– Тобто я в такому стані маю тягати пакети сама, поки ти будеш розважатися, і веселитися зі своїми друзями? – обурилася вона.
– Стій! А ти звідки це знаєш? – здивовано і злегка злякано запитав Олег дружину.
– Не важливо звідки! Знаю і все! І відразу тобі кажу, що ти нікуди з ними не поїдеш! У нас і тут є справи, сімейні справи, про які ти все частіше й частіше забуваєш! Та й про сім’ю, до речі, теж… – сумно додала вона.
– А я сказав, що поїду! Уже і з Вітьком усе обговорив! Тож, Христино , не став мене в незручне становище перед друзями! Добре? – запитав він більш-менш спокійно. – А тепер можеш тут сидіти і корпіти над своїми підручниками і дутися на мене, а я піду повечеряю і відпочину після роботи! – заявив він уже більш грубо.
Він думав, що Христина йому зараз влаштує скандал із цього приводу, кинеться за ним, не дасть спокійно повечеряти, телик подивитися, але вона цього не зробила.
Потім, коли Олег лягав спати, вона все ще сиділа за роботою, а він більше слова їй не сказав, думаючи, що дружина надто зла на нього і щось говорити їй зараз – це все одно, що ворушити бджолиний вулик.
На ранок Олега ніхто не розбудив на роботу, як це бувало зазвичай. Христина вставала години на півтори раніше за чоловіка, бо їй треба було на роботі бути до восьмої ранку. Вона завжди готувала сніданок, тільки потім будила чоловіка, щоб він міг поспати довше, а зараз він прокинувся від того, що зачинилися вхідні двері.
Він підскочив дуже переляканий, що запізниться на роботу і навіть не встигне поснідати, нормально зібратися, адже дружина ж ображена на нього і навряд чи щось для нього зробила.
Так і вийшло…
Оскільки Олег уже запізнився на роботу, він вирішив узагалі туди сьогодні не йти. Він зателефонував начальнику, прикинувся хворим і засів на весь день дивитися серіали та грати в іграшки. Хоч раз він собі зміг влаштувати незапланований вихідний без “коханої” дружини, яка так і хоче зіпсувати йому життя своїми сімейними обов’язками.
Але протягом робочого дня в школі Христині стало зле, паморочилося в голові, нудило, тому її теж відправили додому. Один з учителів підвіз її додому, якраз у нього було вільне вікно в розкладі.
Зайшовши додому, Христина виявила, що чоловік сьогодні нікуди не йшов…
– Ти вдома? – здивувалася вона, зайшовши у вітальню.
– Так!!! – вилаявся Олег. – А ти що тут робиш? У тебе ж там уроків ще ціла купа до вечора!
– Живу я тут, якщо ти забув! – відповіла Христина і пішла в спальню, щоб переодягнутися після роботи.
Їй уже стало трохи краще, але голова ще періодично паморочилася.
Зробивши свої справи, Христина пішла на кухню, проходячи повз вітальню, Олег крикнув дружині:
– Якщо що, я саме через тебе сьогодні нікуди не пішов! Тож якщо ти там на мене злишся, то варто змінити думку!
– Що? Через мене?! З якого ж це дива? – повернулася вона до вітальні, почувши такий докір.
– Ти ж мене не розбудила вчасно!
– Олеже, ти доросла людина, у тебе є телефон, на тумбочці стоїть годинник, ти міг би завести хоч раз собі будильник, а не чекати, що я тебе будитиму, коли ти свої гулянки ставиш на порядок вище за нашу сім’ю! – спокійно відповіла Христина чоловікові.
– Так? Серйозно? А навіщо мені тоді ти? Чи тобі раптом стало складно мене розбудити на роботу? Стільки мені говориш про сім’ю, але навіть таку дрібницю не змогла зробити! – заперечив Олег їй.
Христина зайшла у вітальню і сіла поруч із чоловіком.
– Так виходить, що я тобі потрібна тільки для того, щоб будити тебе на роботу? Готувати тобі, прибирати за тобою? Так?
– Не тільки, звісно, Христино, але ти ж схиблена на всіх цих сімейних тупізмах! От подала б мені приклад! – ніби насміхаючись над дружиною, продовжував він.
– Ти зараз знущаєшся наді мною, чи що? – обурилася дружина. – Або, може…
– Ні над ким я не знущаюся! Просто я хочу, щоб ти нормально ставилася до того, що я хочу зрідка вибиратися з цієї рутини! Але ж ні! Тобі треба, щоб я, як ручний песик, сидів біля тебе, займався непотрібними справами, з якими ти й сама можеш впоратися!
– Зрідка, кажеш? А нічого, що ти й так постійно кудись їздиш, проводиш майже кожні вихідні зі своїми друзями, а потім мені доводиться їхати витягувати тебе з різних проблем? Ні? Нічого? Навіщо мені тоді взагалі такий чоловік? І якщо ти хочеш поговорити на цю тему, то не я рвалася за тебе заміж, мене влаштовувало все в наших стосунках до весілля, це тобі тоді щось в голову стрельнуло, щоб одружитися, і після цього ти почав змінюватися не по днях, а по годинах!
– Повір, я не один став змінюватися! Ти теж змінилася і не в кращий бік!
– Може, просто я стала серйознішою? Не тією легковажною дівчиною? А ось ти став нестерпним просто! Скоро ми з тобою станемо батьками, а ти…
– Що я?! Я всього лише хочу з’їздити з Вітьком і хлопцями в лазню! А ти мене просто принизити хочеш перед усіма! Хочеш, щоб я для всіх став підкаблучником, як Льоха! А я цього не хочу!
– Та мені немає ні найменшого діла, що про тебе подумають твої друзі, без мого дозволу ти нікуди з ними не поїдеш або просто не повертайся!
Христина злобно подивилася на чоловіка, встала з дивана і вийшла з вітальні. А Олег кинувся за нею слідом.
– Тобто як це не повертатися? Ти що, розлучишся зі мною через це, через те, що я просто хочу трохи розважитися?!
– А я знаю, як ти там розважаєшся вже, Олеже! Знаю все про ваших дівчат, яких ви туди викликаєте! Чи ти думаєш, що я зовсім тупа і нічого не розумію, чому ти туди так рвешся?
– Яких ще дівчат? Ти що несеш?!
– Можеш далі відпиратися, говорити, що хочеш, але це моє останнє слово! Я намагаюся зберегти хоча б подобу сім’ї тільки заради дитини, але якщо тобі важливіше поїхати відірватися з кимось, то я навіть тримати не буду! З мене досить!
– Але якщо ми розлучимося, то де я буду жити? Ти нормальна взагалі?
– То вся справа тільки в цьому? – засміялася Христина. – Тебе зупиняє тільки те, що нам тоді доведеться ділити квартиру цю? Так?
– Ну… Ні… Просто…
– Та все, Олеже! Можеш не перейматися! Ти все сказав! Усе, що мені треба було знати!
Олег ще намагався щось говорити дружині, виправдовуватися, пояснювати їй, що вона все не так зрозуміла, та й не зраджував він її ніколи, але Христина вже ні на що не відповідала.
Їй більше нічого було сказати йому. Він зробив свій вибір.
На ту вечірку він усе одно поїхав із друзями, додому повернувся тільки в понеділок уранці, і, звісно ж, не пішов на роботу, тому що, по-перше, запізнився вже, а по-друге, він вирішив відпочити від відпочинку.
Пізніше він дізнався, що Христина все ж таки подала на розлучення з розподілом майна. Люті Олега не було кінця, але дружину він не чіпав.
Мало того, що їм довелося поділити іпотечну квартиру, так ще й машину в Олега відібрав колишній тесть, тому що вона була дана йому по доброті душевній . Тепер же ця машина була Христинина. А ще Олегу в підсумку доведеться й аліменти платити.
Таких жахливих жінок, як Христина, які роблять такі гидоти своїм чоловікам, узагалі варто тримати в якомусь закритому селищі, щоб вони більше ніколи нікому з чоловіків не отруїли життя, вважав Олег, і це ж він говорив усім своїм друзям.
Більшість підтакували йому, але робили це тільки для того, щоб не здатися всій іншій компанії підкаблучниками. Адже для сучасного чоловіка бути вірним і хорошим сім’янином – це ж суцільне покарання…
