Родинні історії

У чоловіка вже реально погляд згас і щоки зовсім впали. Я розумію, що сестра просто не хоче працювати…

Хочу розповісти про свою сестру. Напевно, ви мене засуджуватиме, але я дійсно не розумію, як так можна жити. Моя сестра дуже специфічна людина. Багатодітна мати та ще й чекає вже шосту дитину. І що з того, спитаєте ви?

Я вважаю, що вона не справляється. Точніше, не справляються обидва, але я її чоловікові можу тільки поспівчувати. Він і сам не в захваті, а зробити нічого не може.

Живуть вони так, що чоловік приносить гроші, працюючи на двох роботах, а сестричка моя сидить удома з дітьми та постійно щось готує, сидячи перед телевізором. Поки діти маленькі, звичайно, за ними треба дивитися.

Але сестра не особливо хвилюється – старші дивляться за молодшими, а також діляться з ними іграшками. Та й не тільки це. Мати каже, так вони стануть дорослішими, самостійнішими.

Тим більше брати та сестри, не розбещені зайвою увагою та грошима батьків, стануть дуже дружними у майбутньому. Як на мене, так це звичайне марнослів’я. Чоловік, повторюся, працює на двох роботах.

Іноді його не буває вдома цілодобово, попри те, що містечко у нас невелике. Вони мали навіть скандали на цю тему. Він казав, що просто піде із сім’ї, бо не справляється з таким темпом.

Все найкраще дітям, але й дружина себе не скривдить. А у чоловіка вже реально погляд згас і щоки зовсім впали. Я розумію, що сестра просто не хоче працювати.

Зараз вона вже й не зможе — всі знання зі школи з’їла домашня рутина, а вищої освіти в неї зроду не було. Куди таку візьмуть? Натомість держава виділяє їй гроші на дітей. Вона має пільги, якісь подачки, дотації тощо.

Іноді навіть можуть виділити путівку на відпочинок. Знаєте, як кажуть «життя у золотій клітці». Так ось, ця клітина зроблена з іншого матеріалу, і вона сама себе в ній і закрила. Я не розумію лише навіщо.

Вам також має сподобатись...