У цей момент за ним стояла невістка і якось дивно посміхалася. Вона нічого не сказала. У мене це викликало дивне почуття…

Не раз чула, що добро не цінується, але і вірила, що це не так. Ще на весіллі мій син підійшов до мене та попросив пожити в мене перший час, щоб вони мали змогу зібрати гроші на своє житло.

Через рік після того, як діти в’їхали до мене, з’явився онук. Збирати гроші на свою квартиру стало важче. Я допомагала, як могла. І продукти, і частину витрат намагалася брати на себе.

Невістка поводилася порядно. Гостей галасливих не наводила. Тільки одна-дві подруги заходили побалакати. А так і приготувати могла, і прибрати. Син у цей час працював, але й сам міг дорогою до магазину заїхати.

Загалом, я намагалася захистити їх від зайвих витрат як могла. Невістка завжди дивувалася, що я до них така добра та постійно допомагаю. Мені здавалося, що ми жили однією дружною сім’єю, і нас все влаштовувало.

Десь рік тому стало відомо, що дядько моєї невістки залишив у спадок її батькам майно. Звичайно, звістка не з радісних, але її батьки вирішили поділити гроші між своїми дітьми – моєю невісткою та її братом.

Це був неабиякий шанс. Поки спадкоємці вступили у володіння, син із невісткою вже підшукали квартиру. Коли ж гроші були у них на руках, виявилося, що вони вже мають половину вартості бажаної квартири

То ж питання з житлом вирішилося досить швидко. Радісний син заявив, що вони не будуть мене тепер постійно турбувати і подякував за все. У цей момент за ним стояла невістка і якось дивно посміхалася.

Вона нічого не сказала. У мене це викликало дивне почуття. Я запропонувала скласти їм посуд, щоб було з чого їсти на перший час. В мене стільки сервізів, що на цілу столову вистачить.

У відповідь невістка лише фиркнула, що їй не потрібні старі речі в новій квартирі. Я здивувалася від такого. Отже, всі чотири роки їй було нормально, а зараз непотрібне?

Так, посуд не новий і зроблений за тією модою, але навіщо так гидувати? Якщо хочеш, то можеш викинути, купуй нове. Це не моя справа. Але навіщо так брутально?

Ситуацію вирішив виправити мій син, який погодився взяти посуд і пішов за коробками. Після їхнього переїзду я з сином майже не спілкуюся. Невістка зі мною не розмовляє, тільки холодно відповідає телефоном.

Хотіла зробити їм подарунок на новосілля — посудомийку. Так тепер страшно, бо раптом невістка знову буде незадоволена. Нещодавно я дізналася від сина, невістка тепер постійно порівнює мене з її батьками.

Річ у грошах, які їй дали її батьки на житло, а я й копійки не дала. Але в неї просто пам’ять коротка. Адже комуналку, продукти та інше оплачувала я, поки вони в мене жили. І частково завдяки мені їм вдалося зібрати гроші на житло.

You cannot copy content of this page