Не можу покохати дитину дружини від першого шлюбу. Я зустрів дівчину, яку дуже полюбив. У неї нелегка доля — рано з’явилася дитина, шлюб, зрада чоловіка та його вихід із сім’ї. За пів року після цього ми й познайомилися. У нас закрутився неймовірний роман.
Я завжди вважав, що діти – це щастя та чужих дітей не буває. Однак після року стосунків я почав помічати, що не можу покохати її сина. Він кличе мене татом і мені це приємно, але його зовсім не люблю.
Будучи любителем «покопатися в собі», я починаю думати про те, що вона зі мною лише через дитину, адже виховувати хлопчика непросто. Ми будуємо плани на майбутнє, говоримо про весілля, але щось не дає мені спокою.
Я не зможу піти від неї і не хочу. Але мені складно жити разом із її дитиною. Чому мене так мучить це питання нелюбові до дитини? І як позбутися цього гніту?
