Родинні історії

У мене вже 15 років дві свекрухи, вирішила відкритися колезі, як я з цим живу

Моя співробітниця, назвемо її Галина, нещодавно дуже активно обговорювала свою свекруху. Ну, як обговорювала, скаржилася. І це їй не подобається, і то їй не до смаку. Сина свого коханого віддала якійсь неумьосі. Вона, бачите, не забирається вдома бути 24/7. І не робить вологе прибирання раз на 3 дні.

Спершу мені все це здалося смішним, але згодом подругу стало реально шкода. І я вирішила поділитися своєю історією із життя. У мене то дві свекрухи. Почувши мене, Галина з найсерйознішим виглядом подивилася мені в очі і попросила розповісти, як таке вийшло і з якого матеріалу зроблені мої нерви.

Що ж, поділилася з нею, поділюсь і з вами. Тільки попереджаю відразу: з нервами у мене все гаразд, і я дуже вдячна обом моїм свекрухам. За ставлення та за те, що мені не соромно називати їх «мамами».

Так вийшло, що маю двох синів і кожен з них має різного батька. Ви будете сміятися, але більше чоловіків, вірніше, стосунків із ними, у моєму житті не було.

Вперше я вийшла заміж у 20 років. Я була молода і не надто розумна. Ми любили одне одного, але мало серйозно думали про майбутнє. Коли я завагітніла, чоловік перестав приділяти мені увагу. І пішов із дому того дня, коли я народила.

Жили ми у його мами. Я дуже нервувала, мене всю трясло. Але свекруха була на моєму боці і переписала квартиру на онука. Від сина вона теж не відмовилася, але так його і не вибачила за те, що він кинув мене в такий невідповідний момент. Я досі спілкуюся із цією чудовою жінкою. А колишній чоловік давно завів сім’ю.

Друге весілля було практично таємницею. Нова свекруха, людина безперечно з важким характером, мене не злюбила. Ми мало спілкувалися. Тішило, що вона хоч би жила у власній квартирі. Ми з чоловіком тулилися в мене (насправді то була квартира, переписана на сина). Він часто виїжджав на вахту, тому бачилися ми недостатньо часто.

І тут у мене сталося запалення апендикса. Це був справжній жах. Боліло все. Байдужі лікарі виписали мене буквально відразу після операції, ні про яке відновлення не йшлося. Вдома на мене чекали маленькі діти і нестерпний біль. За півдня прийшла свекруха і змушувала мене піднятися з ліжка, щоб приготувати чай.

Про себе я проклинала її на чому світ стоїть. Як виявилось, це була перевірка. Немолода, але досить хитра і владна жінка спершу вирішила переконатися, чи я не симулюю.

Потім вона дістала з сумочки цілу купу ліків та болезаспокійливих. Не знаю де вона взяла гроші. Вона зробила мені ванну з солями, щоб біль трохи притупився. Навчила правильно спати на боці, щоб шви не розійшлися.

Після цього ми стали набагато ближчими одна до одної. Вона завжди відгукується про мене найкращими словами. Напевно, жаліє, що влаштувала свою «перевірку».

Але я її не звинувачую. Тепер у мене з’явилася друга свекруха. Тепер у мене з’явилася нова мати.

Своїх батьків я теж люблю, але вони залишилися в іншому місті, а мама вже плекає онуків від брата. Ми перестали часто спілкуватись, і я її розумію. Але я рада, що в неї все гаразд.

Ось так, не потрібно ставити знак тотожності між поняттям «свекруха» і «погана людина». Відносини, як і люди, бувають різними.

Моя колега пішла на своє робоче місце із задумливим поглядом. Здається, вона зрозуміла собі щось важливе. Що ж, то на краще. Думаю, їй треба поговорити зі свекрухою, як жінка з жінкою. Іноді простим словом можна досягти дуже багато чого. Іноді.

Вам також має сподобатись...