Катя голову зламала від того, де ж подівся її син Ваня. Хлопчику тільки виповнилося 7 років. Катя всього на хвилину вибігла до сусідки віддати гроші.
Квартира жінки на 1 поверсі, до знайомої вона ходила на 6, це реально не багато часу зайняло. Чоловік в цей час сидів за комп’ютером чи телефоном, як завжди, не звертаючи увагу на дитину.
І коли ввечері вибило лічильника, він пішов перевіряти, чи не зламався його ноутбук, замість того, щоб заспокоїти дитину. Ну і як результат, Ванічка був дуже переляканий, вибіг на вулицю, шукав маму, ну а далі сліди обриваються.
3 дні Катерина не знаходила собі місця, а зовсім скоро взагалі сон втратила. Вони вже встигли написати заяву до поліції, обдзвонити лікарні і морги, віх родичів, друзів, знайомих.
Катя падала з ніг від втоми і нервів. Аж тут в двері подзвонили. На порозі стояла жінка років 40, в неї за спиною Ванічка, а трішки збоку чоловік, якого Катя впізнала зразу. Це Федір.
Вона колись мала з ним стосунки, які зруйнувала його сім’я, в тому числі ця жінка, так, 8 років тому вона виглядала набагато краще.
Вони не хотіли невістку з бідної сім’ї, тому і звели ці стосунки нанівець. Катя вже опісля, як впізнала гостей і перевірила чи живий-здоровий син, почала розуміти, що щось відбувається.
Виявляється сетра Федора побачила хлопчика і забрала його до себе, вона добре знала чий це син, та навіть в голову їй не прийшло сказати матері що дитина в неї. А коли Федір повернувся з відрядження привела йому дитину за руку і ткнула в дитячу фотографію, щоб показати схожість. Катя стояла з відкритим ротом і не розуміла весь цинізм цієї жінки.
Оля, сестра Федора намагалася якось виправдатися, а потім просто показала результати ДНК які також тайком зробила і залишила сімейство розбиратися.
Ванічка виявився дійсно сином Федора, і найбільше цьому радий був Сергій, чоловік Каті. Тепер йому ніщо не могло завадити грати в комп’ютерні ігри.
