Ми із хлопцем уже 2 роки разом. До мене він зустрічався з дівчиною, яка увійшла до нашої спільної компанії друзів. Коли вони розлучилися, ми з ним майже відразу почали зустрічатися.
Хочу зауважити, що початок наших стосунків ніяк із цим не пов’язаний – просто так збіглося за часом, що ми раптом зрозуміли, що закохані. Вони залишилися у добрих стосунках. Ну і добре, вітайтеся, я зовсім не проти.
Уявіть моє здивування, коли після красивих слів, квітів, залицянь, подарунків на свята, сюрпризів, душевних посиденьок у нього і в мене вдома, загалом, у всіх сенсах приємних стосунків протягом півтора року я раптом беру його телефон (випадково так вийшло ) і бачу їхнє листування зовсім не дружнього характеру.
Називають одне одного романтичними іменами, аж до її інтимного фото, яке вона йому на день народження надіслала. Вона пише йому, що хоче припинити подвійні стосунки. Які ще подвійні стосунки?
Він виправдався, мовляв, нічого не було, просто йому було незручно перед нею, що так раптово обірвалися їхні стосунки та, що після цього він відразу став зустрічатися зі мною.
Вона, звичайно, теж постаралася, постійно пише про те, як їй погано. Проте маю причини думати, що це правда. Вона потім теж мені говорила під час відвертої розмови, що в них з ним більше нічого не було і немає.
Я домоглася того, щоб вони тепер точно завершили стосунки – це спілкування переходило всі рамки пристойностей і руйнувало мою довіру до нього, вбивало наші відносини.
Виявляється, він їй таки подобається, хоч вона вже й почала стосунки з іншим хлопцем.
А потім сталося те, що й мало статися. Вони випили, вона построїла йому очки і … “Я не знаю як так вийшло!” (з цитат найчеснішого чоловіка на світі).
Він сам мені зізнався у зраді через кілька місяців. Мовляв, йому шкода, він хоче все забути та бути зі мною. Зараз вони посварилися остаточно і нібито поставили крапку у їхніх стосунках повну.
Спочатку я не стала робити різких рухів, постаралася заплющити очі і поставитися до того, що сталося філософськи. Спробувати вибачити.
Адже на тлі всіх цих афер він таки залишився зі мною і хоче будувати наше майбутнє. Навіть є плани, що ми скоро зможемо жити разом.
Однак мені не дає спокою те, що вона сниться мені щоночі. Сама того не бажаючи, я постійно про неї думаю.
Між іншим, я з нею в добрих стосунках. Спробувала потоваришувати. Найкращою подругою не стала, але у компанії, при зустрічі, просто в соцмережах ділимося останніми новинами, обговорюємо нову косметику, кіно, загалом, добрі знайомі.
Я вирішила, що треба з нею поговорити. Зустрітися за пляшкою гарного та ігристого та влаштувати жіночі посиденьки.
Запитати, чи любить вона його, які в них тепер стосунки, запропонувати свою дружбу незалежно від їхніх проблем і спитати начистоту, чому і для чого все так було.
Зрозуміло, все дуже спокійно та тактовно. Хочу запитати вашої поради, чи це варто робити.
