Не розумію, чому моя дочка завжди всім незадоволена. Їй все життя все не так. То я мало заробляю, то не те купую, то ще щось. Вона з малечку мріяла вийти заміж за бізнесмена. Їй було все одно, якою він буде людиною. Головне, щоб забезпечував, щоб гроші давав, щоб не дозволив жити у злиднях.
Звичайно, багато в чому це заслуга її батька, який виносив з дому все, що тільки міг. Навіть після нашого розлучення мені доводилося не один рік сплачувати його борги. Ледве не залишилися без квартири
Бажання дочки, хоч і не похвальне, але цілком зрозуміле – добре жити, не надриваючись на роботі. Дочка моя дуже гарна, до того ж ще й не дурна. Після школи вивчилася на медсестру і все ж таки познайомилася зі своїм принцом.
Її обранець гарний, молодий і багатий. Батьків у нього немає, а бізнес ділить лише з дядьком. Вони досить непогано ведуть справи та добре живуть. Хоча і працюють теж багато, часто їздять в інші міста, постійно засиджуються на роботі до пізньої ночі
Спочатку доньку все влаштовувало, і вона була рада, що не треба рахувати копійки. Їй навіть працювати не потрібно було. Все, що захотіла, все отримала. Все просто. Ще й мене подарунками балувала.
Коли дочка чекала дитину, чоловік вмовив її здати на права. Я не розуміла, навіщо моїй донечці сідати за кермо. Але вона легко впоралася з цим, навчилася їздити і отримала посвідчення. Пізніше він подарував їй автомобіль як подарунок за сина.
Згодом і друга дитина з’явилася. Я тільки тішилася. Дочка все частіше виявлялася незадоволена стосунками з чоловіком. Він щодня на роботі, постійно зайнятий, регулярно затримується допізна. Дійшло до того, що я сама почала просити зятя, щоб той узяв собі якусь відпустку, та з дружиною та дітьми з’їздив відпочити.
Зрештою вони так і вчинили. Але недовгий був відпочинок, бо вже на четвертий день зять кинув все і повернувся назад. Моя ж дочка з моря повернулася дуже зла. Заявила мені, що збирається розлучитися.
За її словами, не так вона уявляла своє сімейне життя. Діти батька не бачать, вона також. Я захищала зятя як могла. Адже він поганих звичок не має, людина хороша, і сім’ю чудово забезпечує. Що ще йому зробити? Кинути справи та біля дружини сидіти?
Вона ж сама хотіла чоловіка-бізнесмена, а тепер їй подавай зразкового чоловіка та батька. Сподівалася, що вона схаменеться, але ні. Дочка вже почала збирати документи, щоб на розлучення подати та стягнути аліменти.
Тепер хоче переїхати до мене, влаштуватися на роботу і знайти чоловіка, який щовечора і всі вихідні вдома буде. Мої ж умовляння і слухати не хоче. Як вона збирається на роботу ходити, і дітей виховувати? Влаштує у садок? А якщо вона від садка на роботу бігатиме і назад, їй хіба таке життя більше сподобається?
Та й де вона чоловіка знайде, який її візьме з двома дітьми та такими капризами? Назад я не прийму її. Начебто вже доросла жінка, але не розуміє, що робить велику помилку. Адже з боку її сім’я видається ідеальною, можна лише заздрити. І чому вона не розуміє свого щастя?
