Моя ситуація досить складна. Не вважаю себе старою, але вже майже під п’ятдесят. Дітей немає, так вийшло. А тепер уже й не хочеться.
Навіщо прирікати дитину на матусю, яку навіть дорослі будуть бабкою називати? Я змирилася, і мені нормально.
Зараз заміжня, перший шлюб. Одружилися ми 5 років тому, практично відразу після знайомства. Ну а чого тягнути в нашому-то віці?
Мій чоловік Микола вже два рази був в шлюбі, я його третя дружина. Не сказати, що він відразу «взяв бика за роги» і повів мене розписуватися, ні. Швидше це я проявляла таку ініціативу.
Зі своїм цивільним чоловіком (або як це зараз називається) я прожила довгих 8 років. Спершу було дуже навіть добре. Любов, пристрасть, подорожі. Ми домовилися не одружуватися і завжди бути молодими душею. Навіщо нам цей штамп в паспорті?
На ділі все виявилося трохи складніше. Колишній подумав, що раз я йому не дружина, то і зрада не вважається зрадою.
Так ось. Мій Коля – людина дуже хороша. Трохи старший за мене, але досить активний. Шкідливих звичок не має, волосся майже все збереглося, навіть чоловічого живота у нього не спостерігається.
Чесно кажучи, я тепер стала розуміти тих молодиць, які бігають за мужиками постарше. Вони вже не обертаються за кожною спідницею, з ними можна поговорити. Друзів, знову ж таки, мало, і вони всі надійніші скелі.
Хоч Микола і був неодноразово одружений, статків він собі так і не сколотив. Після кожного розлучення залишався ні з чим. Каже, по-іншому чоловік не має йти.
Ну була у нього однокімнатна квартирка в непоганому районі. І автівка, старенька вже. І у мене хрущовка була. Рішення взяти одну квартиру прийшло якось само собою. Через пару місяців тяганини ми і розмінялися на трикімнатну. Дихати стало легше.
Але не довго тривала моє безтурботне передпенсійне життя. Справа в тому, що одного вечора зателефонувала чоловікові його дочка. Вже не знаю, що було потрібно цій дорослій жінці, але з Колею вони розговорилися на години півтори.
Потім я дізналася, що це дочка від другого шлюбу і пішла вона вся в матусю. Дуже, дуже нахабну жінку.
Діані 30 років. Є дитина, але немає чоловіка. Чому тепер я не здивована. І після того як вона дізналася, що батько живе з чужою жінкою, але в трикімнатній квартирі, Діаночка дуже зацікавилася своїм «таким скритним» батьком. А надалі навіть приїхала до нас в гості.
В той день я знову відчула себе не в своїй тарілці. Чоловік, звичайно ж, крутився навколо дочки, накупив всякої смакоти, навіть вручив невеликий презент. А на мене ніхто не звертав уваги.
Тільки Діана іноді видивлялася на мене недобрим поглядом. В кінці вона навіть не попрощалася. Обнялась з батьком і сіла в таксі.
Було неприємно, але ніяких сцен Колі я не влаштовувала. Його рідна дочка, що мені ще залишалося робити. Потім був непоганий тиждень без зайвих стресів, все пішло спокійно далі.
Але зовсім недавно вона знову зв’язалася з Миколою і, звичайно-ж, неспроста. Виявляється, вона втомилася. Працювати, коли в будинку дитина і немає чоловіка, дуже складно. І оплачувати рахунки за квартиру теж непросто. Хоча квартира і на ній.
А ось якби рідний татко пустив їх з онуком пожити, ось тоді б точно все налагодилося. А її «хатинку» здавати можна. Уявляєте?
З того часу у нас з чоловіком напружені відносини. Він свою дочку любить і лає колишню дружину. А потім з прибитим поглядом приходить до мене з абсолютно зрозумілими натяками.
От би нам з онуком посидіти, молодими б стали. І Діана б по господарству допомагала, і взагалі вся наша «величезна» трійка не здавалося б такою порожньою.
Порожня, ага. В однокімнатній квартирі йому було комфортно, значить, а тепер порожньо. Природно, я не згодна і не піддаюся
Але з кожним днем бачу, що Діана своє візьме. А потім і мене виживе. Вона молода, поспішати нікуди. Батько – міцний, але з віком не посперечається.
Що тоді робити? Ніколи не думала, що у мене будуть проблеми з дітьми, та ще й не моїми.
Ділити квартиру? Можливо, хоча, звичайно, це буде катастрофа. Я втрачу коханого чоловіка і знову буду одна в чотирьох стінах.
З Діаною я не домовлюся – вона вже прямо відчуває, як буде жити тут. Я вже навіть думала, ось було б добре зараз завагітніти від Колі. Дурні думки, я знаю. Не знаю, що мені залишається. Варіантів, по-моєму, зовсім немає.
