Не пишаюся своїм вчинком, але все є як є. Мені ще й 20 не було, коли познайомилася зі своїм чоловіком. На той момент в мого коханого була сім’я – дружина та дитина. Та так вийшло, що вона просто кинула маленьких двох та двох немовлят-двійнят на нього, а сама просто переїхала до своїх батьків. Мій коханий був у розпачі, він не справлявся з усіма дітьми. Звичайно ж, він розлучився.
Я була його сусідкою, тому він час від часу просив посидіти з дітьми. Так і вийшло, що я фактично в нього жила. З дітьми я швидко знайшла спільну мову. Спочатку мені було дуже важко, але з часом призвичаїлася і всією душею прикипіла до малюків. Якось так в нас зав’язалися стосунки і ми дуже швидко побралися.
Всі мені казали, що не варто виходити за нього заміж. Батьки взагалі не розуміли, що я роблю і навіщо. Подруги теж були шоковані. Й напевне вони були праві. Вдома мій чоловік нічого не робив, гроші на все доводилося випрошувати, при цьому він завжди казав, що я можу піти, якщо мене щось не влаштовує. Так і пройшло два роки.
Коханий після чергового відрядження приїхав і чесно зізнався, що в нього є інша, яка вже чекає дитину. На розлучення я погодилася лише за умови, що він не скаже дітям, що я не рідна мати і вони залишаться зі мною. Так і вийшло. Мені було дуже важко, а діти все питали, де їх батько. А він просто зник із життя дітей, не дзвонив, не писав.
Пройшло багато років. Діти виросли, і вже мали свої сім’ї. В той день ми зібралися всією великою сім’єю на дачі. Всі весело проводили час, готувалися вечеряти. Аж раптом я помітила біля паркану якогось літнього чоловіка – неголений, у дивних штанях та порваних кросівках – в ньому я впізнала колишнього чоловіка.
Ніхто з дітей не розумів, що це за чоловік, а він обурювався, що його ніхто не зустрічає. Хтось з дітей став проганяти його і сказав, що їх виховала мама, а такий батько не потрібен. І тут сталося найстрашніше – колишній чоловік сказав дітям, що я не рідна мати. Сльози одразу бризнули в мене з очей та на мій подив всі мої янголята кинулися мене втішати. Казали, що їм іншої матері не треба, бо я все їх життя була поряд.
