Вирішив я дружині каблучку купити, але так, щоб не дізналася, ось тільки розмір не знаю. Дочекався, поки засне міцніше, дістав свою чарівну коробку з болтами-гайками і став їй на палець гайки міряти, іншого способу не вигадав.
Підібрав гайку потрібного розміру, наступного дня поїхав купувати обручку. Було соромно, але що робити, іншого виходу немає.
Зайшов до ювелірки, а там зал на дві секції поділений. До мене одразу підбігає дівчина: «Чого бажаєте, чим допомогти…», сама ледве сміх стримує.
Я їй: «Кільце хочу купити». Її питання: “А який розмір потрібен?”. Тут я гордо так гайку дістаю і кажу: «Такий розмір». У дівчинки істеричний сміх, загинаючись і плачучи від сміху, вона видавила: «Вибачте», – і втекла.
До такої реакції я був готовий. Пішов шукати іншу дівчину у сусідній секції. Заходжу туди, там чоловік із дівчиною спілкується, до мене спиною стоїть.
Я дівчині говорю, мовляв, мені кільце потрібно такого розміру, – і показую їй гайку. Тут чоловік повертається, а в руках… БОЛТ!
Насміяли, але кільце доречі дуже сподобалося, дуже випитувала як з розміром вгадав, але я не став розповідати і видавати свої секрети.
