В мене дуже погані стосунки з невісткою. Вона не дивиться за моїм сином. Він прийшов до мене в гості у порваних шкарпетках. От куди дивилася його дружина? Невже важко чоловікові шкарпетки купити? Він же не буде бігати по магазинах та ринках в пошуках шкарпеток.
Він мій єдиний син. Я все життя на нього поклала. Він завжди в мене ходив у чистому, як нова копійочка. Одружився, на мій погляд, він зарано. Йому тільки 28 виповнилося. Це ж треба? Ще й 30 немає, а вже дружину собі знайшов. Та ще й таку непутящу.
Вони одружені вже не перший рік та мають дитину. Онука моя ще маленька дуже, тому невістка ще вдома у декретній відпустці. Це маленьке янголятко я обожнюю, але через дитину дружина мого сина геть про нього забула. Не дивиться, в чому він ходить, сорочки не прасує, він мусить сам то все робити.
Якось він прийшов до мене у гості, бо був неподалік. Я дуже зраділа раптовому візиту, бо давненько не бачилися. Син як роззувся, то я помітила, що в нього якісь діряві та старі шкарпетки. І перша думка, невже невістці все одно, як виглядає її чоловік?
Звичайно, зараз у неї багато турбот з дитиною, але ж так було завжди! Пам’ятаю, як я подарувала їй праску на новосілля. Так от вона її навіть не розпакувала. Не прасує навіть постільну білизну. Коли я про це запитала, то вона лише закотила очі та заявила, що не розуміє навіщо на це витрачати час, бо ж головне, щоб воно було чистим. Ні, ну ви таке бачили?
При цьому вона встигає постити фото у соцмережах, з якимись дивними коментарями. Та ще й дитину фотографує та викладає її фото, щоб всі бачила. Як так можна? Онука ще маленька. Ще хтось зурочить, а що ми потім робитимемо? Я дуже зла на невістку через таке недбале ставлення. Вона все каже, що хоче стати мамою-блогером. Навіщо воно?
На чоловіка часу взагалі не витрачає. От не зрозумію, невже моєму синові подобається таке життя? Він виглядає як холостяк, якому все одно який вигляд він має. Після того випадку зі шкарпетками я не витримала і зателефонувала невістці.
Почала її вичитувати, що не можна так до чоловіка ставитися. У відповідь лиш почула, що він не маленький і ладен сам слідкувати за своїми шкарпетками, та запропонувала мені їх подарувати синові на день народження, якщо він сам не в змозі їх купити.
Невже я заслужила на це? Я взагалі не розумію, чи може життя сімейної пари протриматися довго на такій байдужості один до одного? Не знаю, що мені робити… Чи варто намагатися якось їм допомогти? Це ж треба, не хоче слідкувати за шкарпетками чоловіка…
