Я вже другий рік сиджу вдома з дитиною. Якщо хтось думає, що це дуже легко, то у цієї людини немає дітей. У мене вже все з рук валиться. Я живу, не виходячи із дому, вже другий рік. Мій дім – моя фортеця, з нього я ні ногою.
Малюка нема на кого залишити, а довіряти дитину незнайомці, щоб самій відпочити, я не наважуюсь. Тож я попросила свою маму приїхати мені допомогти. Мої батьки живуть у селі.
Взимку там робити нічого, тож вони не дуже зайняті. І мама погодилася навідатися до мене. Спочатку все було чудово. Мама допомогла прибирати, бо можна було спіткнутися б іграшки, посковзнутися на дитячому пюре та впасти в гору брудної білизни.
Мені важко справлятися з обов’язками дружини та мами та утримувати будинок у чистоті. Коли прийшла мама, вона одразу взялася допомагати мені зі прибиранням, а потім вона сіла грати з онуком.
За цей час я змогла прийняти ванну, та поспати дві години. Вдома було так брудно, що мати запропонувала свою допомогу. Так як маленька дитина заважала, то вона запропонувала мені сходити в парк погуляти.
Мені було ніяково, але я так втомилася, що прийняла її пропозицію і пішла на свіже повітря. Коли ми повернулися, будинок було не впізнати. А з кухні долинав приємний запах шарлотки з яблуками.
Мама не терпить безладу, і навіть коли я була маленькою, пам’ятаю, як у нас вдома завжди було чисто. Навіть не знаю, як мамі все вдавалося встигати? Вона зустріла нас з посмішкою, мені так радісно стало на душі.
Як же добре, що в мене така дбайлива мама. Я не одразу помітила, що в залі підлога вкрилася незрозумілими плямами. У залі у нас дерев’яна дубова підлога та дорогі меблі. Виявилося, що мама використала оцет, бо не хотіла мити хімією.
Коли прийшов і побачив все це чоловік, він розлютився. Я просила, щоб він нічого мамі не говорив. Це ж лише підлога. Хоча я сама дуже засмутилася. Але ж мама хотіла допомогти, вона не навмисне зіпсувала підлогу.
Якби я знала, що таке станеться, то нізащо не вийшла б з дому. Чоловік за вечерею все-таки висловив своє невдоволення. Він вирішив, що мати зробила це навмисне. Потім він сказав, щоб мати збирала речі, бо її допомога нам більше не потрібна.
Звичайно, мама поїхала в засмучена, і мені було неприємно, що чоловік себе так повів. Я дзвонила мамі кілька разів, перепрошувала, але чую по голосу, що вона не пробачила. Я кликала батьків до нас на свята, але вони відмовляються.
