Моїй сестрі 28, мені 24. У нас хороші інтелігентні батьки. Щоправда, у тата важкий імпульсивний характер. Моя сестра активна людина, яка не вміє контролювати свої емоції. У дитинстві в нас були сварки.
Навіть у дорослішому віці, коли мені було років 16-17, вона могла образити мене чи вдарити. Коли в нас був перехідний вік, вона часто сварилася з татом. Я розумію, що це її травмувало.
Але з іншого боку мені не зрозуміло, чому вона, зазнавши на собі чужої агресії, може чинити так з іншими? Нині ми живемо разом. І житимемо так найближчі півроку, доки не повернуться батьки.
У мене відчуття, що я живу у гуртожитку. Я періодично прибираю за нею, щоб не сваритися, але варто мені цього не зробити, вона одразу звинувачує мене у всьому.
Хоча я думаю, що не зобов’язана прибирати за нею, я й так роблю більшу частину домашньої роботи. Мене дратує не лише побут. Неохайність можна пробачити цікавій світлій людині.
Останні кілька років ми майже не жили разом, а тепер живемо. Мене дратують її вільні стосунки із чоловіками. Її особисте життя не моя справа, але вони іноді приходять до нас додому.
Дратує те, що вона досить багато гуляє по клубам. Я намагаюся побачити в ній щось світле, але що більше перетинаються наші життя, то це складніше. Я теж не подарунок.
До недавнього часу я відповідала агресією на агресію, але потім я зрозуміла, що мені хотілося б якось змінити наші стосунки, хоча б жити просто мирно, якщо не виходить дружити.
Але єдиний спосіб не отримувати від неї агресію це у всьому потурати їй, прибирати за нею, не заперечувати, якщо вона запрошує своїх друзів, яких я далеко не завжди хочу бачити.
Нічого не можу з собою вдіяти, мені просто хочеться якнайшвидше жити окремо від неї і якомога рідше бачитися. Хоч я розумію, що так не можна. Але які я маю варіанти?
