Мій чоловік ніколи багато не заробляв та й загалом працювати не любив. Через кілька років після весілля я усвідомила, що не хочу з ним жити. Зрозуміла, що заслуговую на краще життя.
Тому я вирішила поїхати на заробітки за кордон. Чоловіка було шкода, тож зі свого будинку я його не виганяла. Офіційно ми так і не розлучилися. Приїжджала я рідко, у свята. І щоразу пропонувала йому розійтися, але він опирався.
Казав, що йому просто нікуди піти. А я, дурна, не наполягала. Добре, що донька на той час уже закінчила школу і поїхала на навчання до столиці. Батьки, як і раніше, жили в селі по сусідству з нашим будинком.
Вони наглядали за чоловіком, тому що розуміли, що від нього можна очікувати чого завгодно. Частину зароблених грошей я відправляла батькам. Частину витрачала на те, щоб облаштувати будинок, у якому жив мій чоловік.
Його вже давно потрібно було відремонтувати, і він в цьому питанні мені допоміг. Просто я розуміла, що рано чи пізно я повернуся на батьківщину і мені потрібно буде десь жити. Поки я була за кордоном, розлучилася моя сестра.
Вірніше, намагалася розлучитися. Там теж каламутна історія. Її чоловік вплутався в погану компанію, виносив із дому всі речі, вліз у борги. Жах, загалом! Довелося їй теж із грошима допомагати.
Якщо чесно, я просто хотіла налагодити своє життя. Але з кожним днем проблем ставало тільки більше. Нещодавно не стало моїх батьків. Я вже не сподівалася побачити світло в кінці тунелю, але в моєму житті з’явився інший чоловік.
Чуйний, уважний і добрий. Саме завдяки йому я повірила в себе, свої сили. Він зробив мені пропозицію, і я, звичайно ж, погодилася вийти за нього заміж. Але я, як і раніше, перебуваю в офіційному шлюбі з колишнім.
Чоловік не дає розлучення, хоч ти трісни! Я вже і дзвонила йому, і писала, і навіть приїжджала. Він переїжджати з мого будинку не збирається. Каже, що він належить йому тією ж рівною мірою, що й мені.
Мовляв, він тут своїми руками ремонт робив, поки я за кордоном гуляю. Я розумію, що зробила помилку ще тоді, коли пожаліла його і не вигнала. Відтоді минуло понад вісім років, колишній став більш жорстким і рішучим.
Але я йому нічого не винна! Не знаю, що мені робити. Мій нинішній чоловік скаженій через цю історі. Він готовий приїхати і поговорити з колишнім по-чоловічому, якщо це знадобиться. Відчуваю себе безсилою.
Адже колишній прописаний у моєму будинку. Буде суд, і йому насправді може дістатися частина житла. Якщо чесно, я вже готова просто продати цей клятий будинок і поділити гроші.
Аби скоріше розірвати будь-які стосунки з колишнім. Напевно, Бог карає мене за мою доброту. Але чому? Я завжди бажала чоловікові тільки найкращого. І ось так він мені відплатив!
