Не хотілося б хвалитися, але я ніколи не відчував себе у світі самотньою людиною. Раніше, звичайно, у мене могли виникнути якісь проблеми. Невелика депресія, нестача грошей, внутрішні амбіції, що не стали реальністю, і, звісно ж, проблеми з дівчатами. Але в кого їх не було?
Я жив як усі. Ходив на роботу, спілкувався з друзями, намагався будувати стосунки, але зараз, попри те що я став старшим, нічого подібного в мене і в помині немає. Чому? Я переглянув свої погляди на життя. Після здобуття вищої освіти мені світила цікава посада, офісне життя, нічого особливого.
Але за півтора року мені це все дуже набридло. Я придивився до альтернативних джерел доходу, пошуршав в Інтернеті і навіть розмовляв із деякими успішними людьми. І мені пощастило. Зараз я отримую пасивний дохід в одній справі, практично нічого не роблю. Ні, яхт і вілл у мене немає.
Але моя зарплата вища буде, ніж середня по місту. Нормально так вищою. З дівчиною, з якою я вже розійшовся, теж були проблеми. Вона хотіла сім’ю, хотіла традиційних стосунків. Ну, ви знаєте яких: я заробляю, а вона витрачає. Ні, серйозно. Ми знімали удвох квартиру, яку повністю оплачував я.
Їжа, комуналка теж входила до низки моїх обов’язків, і це було як щось само собою зрозуміле. Крім того, відпочинок, якісь подарунки і романтичні моменти… Це все не безкоштовно, як ви самі знаєте. А чиї це проблеми? Само собою, чоловічі. Моя колишня теж працювала.
Але її гроші – це її гроші, а мої гроші – це наш сімейний бюджет. Який, до речі кажучи, мені навіть не дозволялося витрачати на власний розсуд. Я кохав її не за зовнішність, просто були почуття, але лише тепер я усвідомлюю всю нелогічність у жіночій поведінці.
Вона могла витратити купу своїх грошей на дорогі ганчірки та косметику. Хоча вдома ходила без макіяжу і взагалі у звичайних домашніх речах. Питається, для кого весь цей фарс? Для співробітників на роботі та випадкових перехожих? Незрозуміло.
Я ж, зі свого боку, на одязі економив, ходив в одному й тому ж. Що моїй колишній дівчині дуже не подобалося. Бідненькій доводилося піввечора чепуритися вдома, щоб потім ми йшли кудись за мій рахунок, і я при цьому був ще й винен. Як це працювало в її голові, я поняття не маю.
І одного разу я просто зрозумів, що так справа не піде. Складно грати в одні ворота, отримуючи натомість лише образливі коментарі та закиди в тому, що я недостатньо успішний. Тому після розставання я не поспішав когось шукати, а почав займатися собою. Пішов у зал.
Типовим качком ставати не хотілося, але активні тренування із середніми вагами зробили мою фігуру досить привабливою. Прес, якщо що, з кубиками, як у фільмах. Потім змінив гардероб. Викинув усі безглузді старі футболки, звернув увагу на стильні однотонні речі, що підкреслюють фігуру.
Ніколи не думав, що це важливо, але мій новий образ мені дуже сподобався. І навіть якось надихнув. Я почав часто з’являтися в компанії друзів, але лише тих, хто сам став більш-менш успішним. Знайомився з новими людьми, дізнавався їхні історії. Звичайно ж, у мене були недовгі романи.
Адже це нормально, частина життя, вірно? Але моє “холостяцьке” життя закінчилося після того, як я познайомився з дівчиною. Ні, ми досі не одружені. І нас це цілком влаштовує, мене так уже точно. Відтоді я ні з ким не фліртую, не сиджу на сайтах знайомств і не питаю номери телефонів.
Усе це в минулому. Річ у тім, що у нас різниця у віці трохи більше 15 років. І вона мене повністю всім забезпечує. Чи думав я, що зі мною це колись станеться? Абсолютно ніколи! Ба більше, я зневажав таких чоловіків, вважаючи їх не чоловіками навіть, а кишеньковими песиками у літніх бабусь.
Навіть більше для статусу, не для справи, але тепер я змінив свої погляди. Розібрався, так би мовити, що до чого. І мені дуже подобається. Вона жінка красива. У неї було кілька незначних косметичних операцій, але нічого особливого. Вона струнка, давно займається пілатесом, ходить на йогу й медитує.
Внутрішньо ми з нею по-справжньому близькі, напевно, через минулі труднощі з партнерами. Та й узагалі, жінка, якій щойно виповнилося 50, апріорі залишається молодою. Якщо, звісно, не працює, як кінь. Тепер уже я не відчуваю себе боржником у стосунках.
Я взагалі не розумію фразу “даремно витратила на тебе час” при розставанні. Ми начебто зустрічалися, а не займалися інвестуванням. Що ти там витратила? І своїй жінці я ніколи подібної нісенітниці не скажу. У мене є свої кошти, і забезпечити себе я можу сам, все в мене немає для цього приводу.
Я живу у своєї обраниці і всі інші витрати теж вирішуються її коштом. Хоча мені іноді подобається купувати їй відносно невеликі подарунки, на кшталт тієї ж сукні чи парфумів. Просто тому що вона стала мені рідною людиною. Але загалом… А, до речі, яка жінка може мене засудити?
Якщо я, по суті, тепер перебуваю на правах типової “успішної” жінки, яка просто забула, що в неї є ще й зобов’язання. З тією тільки різницею, що в мене немає потреби в тому, щоб пиляти свого партнера, вчити його життя і вказувати, як потрібно поводитися перед друзями. Я вільний.
І моя жінка теж вільна поруч зі мною. Чи альфонс я? Скоріше ні. Я не кину її заради заможнішої жінки, нехай вона навіть буде молодшою і привабливішою. Чи погана я людина? Не думаю, адже на мене не витрачають останні гроші. І я не вимагаю дорогих презентів, поїздок, уваги. То хто ж я?
Напевно, просто чоловік, який відповідає всім сучасним стандартам. Рівним правам у чоловіка і жінки. У мене є право бути щасливим, а в неї – робити мене таким. І в такому житті не бачу жодного негативу, ні з однієї зі сторін. Нарешті я почав трохи розуміти дівчат. Те, якого життя вони домагаються від чоловіків.
От тільки досі мені не зрозуміло, навіщо час від часу вони раптово можуть влаштовувати скандали та істерики, але це я, мабуть, прийму за особливу жіночу філософію і їхні знамениті “особисті секрети”. У мене, як чоловіка, в цьому жодної потреби немає.
