Як будувати сім‘ю з хлопцем, котрий звик, що кожен платить тільки за себе

Мене звати Даша і, як мені здається, я потрапила у досить токсичні стосунки. Якщо пояснювати двома словами, то мій хлопець — половинник. Тобто він вимагає, щоб у фінансовому питанні ми все оплачували порівну зі своїх кишень.

Ми не маємо стабільного спільного бюджету. Коли приходить час оплатити оренду квартири та комуналку — ми скидаємось порівну. Відразу хочу сказати, що я заробляю набагато менше за нього.

Він програміст і грошей особливо не потребує. Але хоче, за його словами, щоб я відчувала себе нічим не приниженою людиною і в усьому була на рівних правах.

Загалом Діма непоганий хлопець. Він багато мені допомагав раніше, на старті наших стосунків. Сплатив мені курси, які дали мені можливість знайти нехай і не надто високооплачувану, зате постійну роботу. Я чудово знаю його батьків – прекрасні, добрі люди. Люблять мене і завжди намагаються підтримати.

Але останнім часом я ледве стримуюсь. Питання їжі у нас вирішене досить просто: кожен платить сам за себе. Але у Діми вже давно проблеми зі шлунком, і він купує собі лише дієтичні продукти. Насправді, він витрачає навіть менше за мене. Я ж люблю, щоб було просто: картопля, м’ясо, молочка і так далі. Суші, піцу не люблю, зате добре готую.

Щодо дозвілля все те саме. Був навіть випадок, коли до нас у місто приїжджала дуже хороша (моя улюблена) театральна трупа з гастролями, і мені довелося накопичувати на квиток дуже довго, хоча мій хлопець легко міг би купити найкращі квитки. Але не зробив цього принципово.

Те саме можна сказати про подарунки. Діма любить дарувати, але так само любить приймати. Добре, що ми не святкуємо все поспіль, інакше мені потрібно було б брати кредити.

Звичайно, я намагаюся відкладати гроші про всяк випадок. І донедавна мій хлопець про це й не здогадувався. А як дізнався, влаштував неприємну розмову: мовляв, я, виходить, приховую від нього кошти, мовляв, так у сім’ї не роблять. Це, на мою думку, неправильно, адже той факт, що я знаю про його фінанси все, мені ніяк не допомагає. Мені це навіть не цікаво.

І разом із цим усім я люблю його та хочу бути з ним. Він розумний, має гарне почуття гумору. Він щедрий, якщо це стосується якихось важливих речей на зразок здоров’я чи батьків. Але ця ситуація з грошима вводить мене в ступор.

А нещодавно ми говорили про планування появи дитини та декрет. Діма запропонував уже починати шукати віддалену роботу, адже декретних грошей та виплат нізащо не вистачить на речі для дитини.

Мені здається, я так точно зійду з глузду. Порадьте, що мені робити, як вчинити? Адже я реально хочу, щоб у нас все стало нормально.

You cannot copy content of this page