Як змінився мій погляд на дружину, після того як ми стали батьками

Я не завжди розумів, що означає поважати жінку. Доки моя дружина не сказала, що ми чекаємо дитину. Звичайно, мене ніхто не вчив, як пережити цей час. Наче це щось усім і так зрозуміле. Справді, як у фільмі. Я взагалі уявляв цей період зовсім по-іншому. Не думав, що пригоди почнуться одразу.

Все почалося спонтанно: дружина раптом почала несприймати всю їжу. Власне, саме так ми й дізналися, що вона при надії.

Візуально все так, як і було раніше, але тепер, що б не поставила на стіл, її коробить. Аж до того, що просто не в змозі готувати.

Дружина щоразу відправляє мене в магазин, щоб я приніс те чи інше. Але їсти нічого не може. Нарешті зупинилися на манній каші, яка, здається, може без проблем потрапляти усередину її організму. Готувати її все ж таки доводиться мені. Я тепер, напевно, найкраще на районі варю манну кашу.

Думаю, мені пощастило. Дружина не змушувала мене посеред зимової ночі здобути їй, скажімо, кавун. Коли звикли до примх із їжею, починається новий клопіт.

Оскільки плід постійно росте, за ним потрібне око та око. Це нескінченна діагностика і візити до лікарів. Відпускати дружину одну я не можу, тому всюди її супроводжую.

Напевно, немає сенсу описувати всі можливі страхи і таке інше. Це серйозний стрес. Але гаразд я, здоровий мужик, який сприймає це тільки очима та вухами.

Що відчуває тендітна жінка, яка носить у собі дитину? Дитина справді сильно навантажує жіночий організм. Я переживав це разом зі своєю дружиною.

Коли настав час малюкові з’являтися на світ, я, напевно, переживав найбільше. І я не можу передати словами, що пережила моя дружина і як важко їй далося наше маля. Дякувати Богу, все пройшло добре і тепер ми зайняті зовсім іншими питаннями.

Я просто до чого хочу підвести. Після цих дев’яти місяців я зовсім по-іншому почав дивитись на свою дружину. І загалом на жінок.

Виносити та народити дитину – це важко. Можу порівняти це з подвигом, хоч це і цілком природний процес. Проте. Я знаю, звідки береться цей зв’язок між мамою та її чадом. І чому мами так хочуть, щоб дитина залишилася з ними, якщо раптом доходить до розлучення. Чесно кажучи, я уявити не можу, як можна лишити жінку, яка народила тобі сина.

You cannot copy content of this page