Якось моя подруга, набрала всякого на місцевому ринку й не змогла все донести до готелю. Мій чоловік дуже виховний, тому вирішив допомогти їй. Тепер я про це шкодую…

Зі своїм коханим ми одружилися одразу після університету. Грошей не було, тому й великого весілля не було. Розписалися у РАГСі тихо і спокійно, а на ті гроші, що нам подарували  поїхали відпочивати у теплі краї. З нами поїхали наші друзі, щоб разом відсвяткувати.

Це був мій перший раз за кордоном, тому я була у захваті – море, сонце, пляж, коханий та друзі захопили мене і я нічого не помічала. Ми ходили на дискотеки, відпочивали, але все було трохи не так, як я уявляла. Я думала, що я з чоловіком більше часу будемо проводити разом, але чоловікові це дуже швидко набридло.

В нашій компанії всі люди різні, але майже всі без пари. Якось моя подруга, набрала всякого на місцевому ринку й не змогла все донести до готелю. Мій чоловік дуже виховний, тому вирішив допомогти їй. Тепер я про це шкодую. Наступного дня моя подруга весь час була з нами, наче хвіст. Мене трохи дратувало це, бо я помітила, що між ними щось не так.

Наступні пару днів ми були тільки удвох – гуляли, їли та раділи життю. Вранці я прокинулася, а чоловіка поряд не було та й через годину він не з’явився, тому я вирішила піти гуляти. Випадково я зустріла їх – мого коханого та найкращу подругу, які трималися за руки і щось обговорювали.

Коли вони мене побачили, то чоловік одразу відпустив руку моєї подруги. Вони підійшли й почали жартома виправдовуватися. Але я не втрималася і сльози бризнули з очей. Я мовчки пішла в номер. До кінця нашої поїздки ми так і не розмовляли та після повернення додому теж. Я думаю про розлучення. Чи все ж таки почекати? Може я помилилася?

You cannot copy content of this page