Я працюю системним адміністратором. Ходити до офісу — звична для мене справа. І я вважаю свою роботу хорошою. Чого не скажеш про шляхи заробітку моєї дружини. Нещодавно вона влипла в якусь історію, зовсім мені незрозумілу.
По-перше, вона весь час сидить удома, уткнувшись у ноутбук. Маша з гордістю каже, що має престижну роботу, віддалену. По-друге, вона може розпочати свій робочий день, коли їй заманеться. Може перерватися на півгодини, а то й годину! Хіба це нормально?
Коли я говорю дружині, щоб вона знайшла нормальну роботу, вона аргументує свій вибір гарною зарплатою. Так, Маша і справді багато заробляє, навіть більше, ніж я. Завдяки її грошам ми зробили непоганий ремонт, а нещодавно дружина купила собі машину. Але як можна жити, не знаючи, скільки отримаєш наступного місяця?
Ми не можемо нормально навіть сімейний бюджет скласти! Заробіток Маші залежить від того, скільки вона захоче працювати:
«Як же ти не розумієш, любий? Що більше замовлень я зроблю, то більше отримаю. Але навіть мені іноді потрібний відпочинок, тому я можу взяти собі пару вихідних».
Так-так, буває, що я батрачу в офісі, а Машка валяється на дивані. Загалом, одного разу я попросив свою матір поговорити з Машею. Сказати, що ми наполягаємо, щоб вона кидала свою халтуру та влаштувалася в офіс. Я не відступав протягом місяця, і в результаті моя дружина погодилася.
Спочатку мені здавалося, що робота в офісі пішла на користь. Вона почала рано прокидатися, ходити на пробіжки та у спортивний зал. Тільки вдома її практично не було. Вона йшла рано вранці, потім йшла в зал, який знаходився на пару поверхів вище її офісу. Там же приймала душ, снідала в кафе внизу і бралася за роботу.
Додому Маша почала приходити пізно, каже, мовляв, постійні перевірки. Я вірив їй, але в якийсь момент мені це набридло. Та й удома вічно жодної їжі. Маша перестала готувати, купувати хороші продукти:
«Вибач, моєї зарплати тепер на все не вистачає».
Якось я не витримав і вирішив простежити за дружиною. Підвівся дуже рано і побіг за нею. Яким же був мій подив, коли я побачив, що фінальною точкою її пробіжки був зовсім не офіс, а будинок її матері! Я не хотів ловити її на місці злочину і вирішив простежити за Машею ще кілька разів.
Наступного дня вранці вона знову попрямувала до мами. І так тривало цілий тиждень! На вихідних я взяв волю в кулак і вирішив дізнатися про все. Маша була обурена тим, що я простежив за нею. Але що мені лишалося робити?
Хоча моя дружина й обманювала мене, тягнути кота за хвіст не стала:
«Гєно, ти мене не розумієш. Я зробила це лише тому, що не хотіла йти до офісу. Я продовжила працювати на себе, тепер не вдома, а в мами. Але ж справа не в цьому. Тебе завжди все не влаштовує. Багато заробляла – погано. Почала пропадати на роботі та заробляти мало – теж погано».
Виявилося, що на цю ідею дружину підбила її подруга. Цікаво! Мало того, що Маша весь час десь пропадала, так ще й гроші від мене ховала. Але це ще не все. Після тієї ситуації вона зібрала речі та переїхала до мами. Каже, що думає про розлучення. Ось так сходив я на ранкову пробіжку, називається…