Іван одружився з Тетяною 6 років тому. У них двоє чудових діточок і квартира, що дісталася Тетяні у спадок.
Не так давно вона вийшла з декрету. Працює вчителем в середніх класах, тому у Тетяни вже немає часу і сил для колишньої «якості ведення домашнього господарства».
На самому початку їхнього сімейного життя Тетяна намагалася бути ідеальною дружиною. Прання, прасування, прибирання, приготування. Вечорами вона зустрічала чоловіка з гарячою вечерею на таці, а вранці годувала сніданками.
До хорошого швидко звикаєш, тому незабаром Івану була потрібна «допомога» дружини у найелементарніших речах, таких як принести якусь річ або налити склянку води. Навіть коли в родині з’явилися діти, Тетяна примудрялася утримувати будинок в порядку і повній чистоті.
Коли діти пішли в садок, Тетяна повернулася на своє місце роботи. Професія вчителя зовсім непроста, та й додому потрібно регулярно забирати зошити. А вдома потрібна була господиня.
І ось одного вечора, коли Тетяна накрила на стіл і вся родина сіла вечеряти, дочка ненавмисно перекинула склянку з водою. Тетяна пішла налити їй ще. Іван якраз закінчив зі своєю тарілкою і попросив заразом зробити йому чай. І коли Тетяна несла склянку з кухлем до столу, вона раптом оступилася і впустила кухоль. Той розбився, і син почав плакати, так як він дуже любив цю кружку.
– Та не плач, синку! У твоєї мами просто руки-крюки, їй нічого довірити не можна. Ось і зронила.
Іван засміявся, і син слідом за ним. Задоволений своїм умінням розсмішити дитину, Іван подивився на дружину, яка збирала битий посуд з підлоги. У цю секунду вона прийняла одне рішення. І його наслідки були видні вже на наступний день.
Коли настав час обіду, Тетяна зварила суп, розлила по трьох тарілках і покликала дітей до столу. Іван з подивом виявив, що йому тарілку не поставили, а супу вистачало якраз на 3 тарілки: для неї і дітей.
– А що..?
– З цього дня будеш сам себе обслуговувати, – пояснила Тетяна. – Набридло. Тепер кожен заробляє для себе сам. На дітей будемо скидатися порівну. А готувати будеш собі сам. Ось плита, ось посуд. Іди займайся.
– Ну і добре. Я не гірше за тебе зможу, – відповів Іван. Але в підсумку виявилося, що його коронна страва – це пельмені з супермаркету.
Звичайно, Тетяна зустріла опір в особі свекрухи. Та прийшла в сильне здивування, коли побачила, чим харчується її син.
– Та як же ти допустила таке, Танюша? – спитала та пошепки побачивши сина біля підгорівшої каструлі.
Тоді Тетяна розповіла, як все було, але у відповідь вона почула лише осуд:
– Бідний Іванко. А ти б посоромилася! Хіба так робить хороша дружина? Свого чоловіка мучиш.
– Та нікого не мучу, а готую до самостійного життя, – відповіла Тетяна. – По суті я роблю те, що повинні були зробити ви багато років назад. А якщо вас так турбує його харчування, забирайте з собою і годуйте, як вважаєте за потрібне.
Але свекрухою не обійшлося. Підключилася ще й мати Тетяни.
– Сонечко, ну що ти твориш? Будеш так викаблучуватися, так він собі іншу знайде. Сама ж на розлучення не підеш.
– Якщо його щось не влаштовує, його проблеми, – відповідала Тетяна.
А тим часом їй дійсно було сумно. Схоже, Іван так і не зрозумів, чому вона розлютилася на нього. Але ж Тетяні просто хотілося почути щире вибачення. Вона б пробачила його відразу. Але поки тиша.
