— Ну, невже нічого не можна зробити? — не вгамувалася Євгенія, розпитуючи Влада. — Ти міг би придумати щось і створити свій бізнес. Багато хто так робить і потім відпочиває на Мальдівах!
– Не все так просто, – спокійно відповів Влад. — Щоб зайнятися власним бізнесом, потрібні інвестори.
— То знайди інвесторів!
– Їх зараз ніде немає, Женю. Усі втрачають гроші, і вкладатись у справу зараз нікому не вигідно. Та й я не підприємець. Шукатиму щось, може, навіть доведеться вивчитися на нову спеціальність. Тож нам доведеться потугіше затягнути пояси.
Євгенія не була згодна з Владом. На її думку, якби він мав бажання і волю, він би швидко знайшов вихід і став одним із тих підприємців, про яких вона регулярно читає в соцмережах. Адже правду кажуть, що головне — просто вийти із зони комфорту і спіймати свій успіх. А Влад не хоче цього робити.
Ішов час. Навчання Влада вимагало часу, а потреби Євгенії вимагали грошей, яких з кожним днем ставало дедалі менше. Сама вона не бачила себе жінкою, яка заробляє для сім’ї.
Ні, її роботою було натхнення та підтримка свого чоловіка. Але чомусь усі її старання сприймалися лише фантазією. Щоразу, коли вона намагалася довести Владу, що за бажання він може зробити все, той лише давав коротку відповідь і йшов далі вчитися новому профілю.
Попри це Євгенія не здавалася. Більше того, днями у неї з’явилася чудова ідея: зробити Владу подарунок. Якраз до дня його народження. Євгенія багато разів чула про курси та марафони, після проходження яких людина може добитися чого хоче. Це саме те, що потрібно!
Після години пошуку вона визначилась із курсом. Це була серія роликів від блогера із соцмереж про бізнес та успіх. Реклама обіцяла якнайшвидше досягнення всіх поставлених цілей і набуття нової небаченої мужності. Щоправда, курс коштував чимало – понад 10 тисяч гривень.
Хоча Євгенія чудово розуміла, що ці гроші можна було витратити на щось традиційніше, вона щиро вірила, що таким чином інвестує у майбутнє своєї родини. Головне, щоб Влад слухав усі поради.
Свій день народження Влад вирішив не відзначати. Будь-які надмірності означали витрати. До того ж, він ніколи не любив свята. Натомість їх любила Євгенія. Попри бажання іменинника вона замовила торт у кондитера та страви з ресторану. Щоб її дорогоцінний чоловік зрозумів, як здорово жити, якщо не заощаджувати на собі.
– Женя, навіщо? Я ж просив без цього, — стомленим голосом сказав він. – Сподіваюся, хоч без подарунка?
— Помиляєшся, — засяяла Євгенія. — Подарунок чекає на тебе у електронній пошті. Я щойно відправила.
Влад з побоюванням дістав телефон та зайшов на пошту. Якийсь час він просто мовчав та перечитував вміст подарунка.
– Це що таке? – Запитав Влад.
— Це, дорогий, твоя дорога до особистісного зростання та шикарного життя! Хіба ти не радий?
— І скільки коштує це шикарне зростання особистості?
Євгенія назвала суму. Влад відклав телефон і пішов у вбиральню. Спершу Євгенія не розуміла, навіщо той дістає її рожеву валізу на коліщатках і йде до спальні. Коли ж її сукні та туфлі полетіли на дно в саму валізу, виникли побоювання.
– Що ти робиш? – Вигукнула вона.
— Позбавляюся всього зайвого для особистісного зростання. Як ти могла витратити стільки грошей на це марення? Замість того щоб зробити щось корисне, ти витрачаєш гроші на шарлатанів і ще хочеш, щоб я тріумфував. Краще б ти пішла працювати, а не забивала собі голову цими мотиваціями! Я ніколи тебе не засуджував і не напружував. Зате ти вважаєш, що маєш право вказувати мені, як бути і яким бути! Мені це набридло! Хочу розлучення!
