Кирило та Діана зустрілися на роботі. Вони знаходили одне одного привабливими, вихованими та розумними. Не дивно, що незабаром обоє почали відчувати взаємне тяжіння. Молоді люди швидко порозумілися, подружилися і вже за кілька тижнів вирішили спробувати зустрічатися.
Вирішальна зустріч у розумінні Кирила мала пройти в нього вдома. Всю суботу він прибирався і готував вечерю для гості. Благо у нього була своя квартира і не було жодної потреби зважати на сусідів або турбуватися через орендодавця. Нерухомість дісталася Кирилу у спадок від бабусі, яка ростила його і прищепила ту саму ввічливість та пошану до людей, за яку його цінували оточуючі.
Діана прийшла у призначений час, і пара сіла вечеряти. Кирило дуже переживав, тому навіть не відчував голоду. Діана була просто прекрасна: вона зробила зачіску і одягла бордову сукню. Він тільки змінив сорочку і помив голову. Розмова йшла звично бадьоро, а між молодими людьми раз у раз виникала приємна напруга.
Коли вони закінчили з вечерею і почали ходити з кімнати до кімнати, Діана раптом змінилася у обличчі. Вона стала не так охоче відповідати, а ще через час сказала, що їй час додому. Кирило не розумів, у чому справа, але не наважувався затримувати дівчину. Спершу він подумав, що зробив чи сказав щось не так. Але, проаналізувавши всі свої слова та вчинки, він так і не виявив можливу причину дивної поведінки Діани.
Наступного дня він вирішив зателефонувати їй. Раптом потрібна допомога. Але дівчина не брала слухавку. Натомість вона надіслала довге повідомлення, після якого Кирило почав дзвонити з подвоєною силою. У своєму тексті Діана заявила, що Кирило – такий самий ошуканець, як і всі чоловіки. Що вона не хоче бути чиєюсь коханкою, тому нехай більше не розраховує на стосунки.
— З чого ти вирішила, що я одружений? — щиро дивуючись, спитав Кирило, коли Діана все ж таки відповіла на дзвінок.
— Смієшся, чи що? У тебе на сушарці жіночі речі висять, — сумно відповіла дівчина. – Думав, я не помічу?
Кирило грюкнув себе по лобі. Звісно! Він забув! Так намагався упорядкувати будинок, а про слона в кімнаті геть забув.
– Послухай, я не одружений. Можу показати паспорт та продемонструвати всі шафи. Це речі моєї сестри. Вона заїжджала тиждень тому і залишила сушитися деякі свої речі. А я забув їх скласти.
– Ти мене не обманюєш?
– Ні в якому разі. Я готовий довести це, якщо потрібно.
Діана пом’якшала і дала Кирилу другий шанс. У результаті вона вибачилася перед ним, і молоді офіційно стали парою. А адже все могло обернутися інакше. З одного боку, цей момент став перепоною перед стосунками. А з іншого боку, він допоміг зміцнити їхню довіру з самого початку. І не подумаєш, що всякі різні дрібниці, які не помічаєш під час прибирання, можуть так вплинути на долю.
