Запросив дівчину до себе на вечерю, але незабаром вона втекла, не пояснивши причину, наступного дня отримав повідомлення

Кирило та Діана зустрілися на роботі. Вони знаходили одне одного привабливими, вихованими та розумними. Не дивно, що незабаром обоє почали відчувати взаємне тяжіння. Молоді люди швидко порозумілися, подружилися і вже за кілька тижнів вирішили спробувати зустрічатися.

Вирішальна зустріч у розумінні Кирила мала пройти в нього вдома. Всю суботу він прибирався і готував вечерю для гості. Благо у нього була своя квартира і не було жодної потреби зважати на сусідів або турбуватися через орендодавця. Нерухомість дісталася Кирилу у спадок від бабусі, яка ростила його і прищепила ту саму ввічливість та пошану до людей, за яку його цінували оточуючі.

Діана прийшла у призначений час, і пара сіла вечеряти. Кирило дуже переживав, тому навіть не відчував голоду. Діана була просто прекрасна: вона зробила зачіску і одягла бордову сукню. Він тільки змінив сорочку і помив голову. Розмова йшла звично бадьоро, а між молодими людьми раз у раз виникала приємна напруга.

Коли вони закінчили з вечерею і почали ходити з кімнати до кімнати, Діана раптом змінилася у обличчі. Вона стала не так охоче відповідати, а ще через час сказала, що їй час додому. Кирило не розумів, у чому справа, але не наважувався затримувати дівчину. Спершу він подумав, що зробив чи сказав щось не так. Але, проаналізувавши всі свої слова та вчинки, він так і не виявив можливу причину дивної поведінки Діани.

Наступного дня він вирішив зателефонувати їй. Раптом потрібна допомога. Але дівчина не брала слухавку. Натомість вона надіслала довге повідомлення, після якого Кирило почав дзвонити з подвоєною силою. У своєму тексті Діана заявила, що Кирило – такий самий ошуканець, як і всі чоловіки. Що вона не хоче бути чиєюсь коханкою, тому нехай більше не розраховує на стосунки.

— З чого ти вирішила, що я одружений? — щиро дивуючись, спитав Кирило, коли Діана все ж таки відповіла на дзвінок.

— Смієшся, чи що? У тебе на сушарці жіночі речі висять, — сумно відповіла дівчина. – Думав, я не помічу?

Кирило грюкнув себе по лобі. Звісно! Він забув! Так намагався упорядкувати будинок, а про слона в кімнаті геть забув.

– Послухай, я не одружений. Можу показати паспорт та продемонструвати всі шафи. Це речі моєї сестри. Вона заїжджала тиждень тому і залишила сушитися деякі свої речі. А я забув їх скласти.

– Ти мене не обманюєш?

– Ні в якому разі. Я готовий довести це, якщо потрібно.

Діана пом’якшала і дала Кирилу другий шанс. У результаті вона вибачилася перед ним, і молоді офіційно стали парою. А адже все могло обернутися інакше. З одного боку, цей момент став перепоною перед стосунками. А з іншого боку, він допоміг зміцнити їхню довіру з самого початку. І не подумаєш, що всякі різні дрібниці, які не помічаєш під час прибирання, можуть так вплинути на долю.

You cannot copy content of this page