Заздрість та обурення не дають спокійно спати після візиту до сестри чоловіка

Людмила одружена, чоловік начебто хороший. Не ображає, радиться у всьому, ну не заробляє достатньо – так у їхньому селищі і роботи хорошої немає.

Їхати на заробітки міг би, але хто ж допоможе жінці справлятися із сільським господарством: кури, качки, свині, корова та кізочка. А ще город, дрова, вода з колодязя… Люда розговорилася і розповіла мені все, як на духу.

У чоловіка є сестра старша на 10 років. Живе у столиці, приїжджає до нашого селища лише у свята. Відвідує батьків, завжди привозить їм багато смачної та дорогої їжі, одяг та інше. Нам рідко дістається, найчастіше просто цукерки для дітей.

Заміжня вона за крутим юристом. Знаю, що гроші у них водяться. Але раніше розповідали, що купили ділянку та збудували будинок на банківський кредит. А тепер ніби борги погасили, і мене не залишає бажання попросити допомогу у сестри братові. Але не виходить, мені ніяково підійти з цим питанням.

І ось кілька тижнів тому зірки зійшлися, така нагода з’явилася. Сестра нарешті запросила нас всією сім’єю погостювати в неї на різдвяні свята.

А я, розумієш, спати там не могла. Тобто заснути. І навіть удома, тиждень після. Я не знала, що вони так живуть.

Слухай, я таку розкіш тільки бачила по телевізору. Багатство та краса: дорогі меблі, картини, техніка, камін… Будинок величезний, прибудова, величезне подвір’я.

За святковим столом її чоловік розповідав, що вони купили ще дві квартири, здають їх у оренду. І частину грошей регулярно віддають на благодійність: допомагають сирітському притулку.

Ті кілька днів, що ми гостювали, запам’ятаються назавжди. Почувалися, ніби до раю потрапили. Можеш собі уявити, як я, проживши все життя у маленькому селищі на Вінниччині, сприйняла цей столичний шик.

А діти! Про них і говорити нема чого. Казка, та й годі. Там, на місці, було все включено, ніхто нікому і ні в чому не відмовляв.

Але яким було моє здивування, коли ми виїжджали. Сестра чоловіка не тільки нічого не купила і не передала батькам, а й навіть їжі, якої залишилося у великій кількості, не зволила покласти нам у лоточки.

Мені це дивно, тому що у нас із подругами та близькими прийнято після свята давати з собою гостям їжу. Я навіть спеціально готую дві курки у духовці: одну на стіл, а другу гостям.

Усю дорогу ми їхали мовчки, кожен у своїх роздумах. Я розуміла чоловіка, у нього було зачеплене самолюбство. Чоловік сестри зміг заробити та живе в достатку. А він ні.

А мене найбільше зачепило те, що дитячому будинку вони дають гроші, а рідних племінників обділяють. Ні, поклавши руку на серце, я не засуджую благодійність. І сама не раз допомагала, коли вулицями селища їздили волонтери і збирали гроші-речі погорільцям.

Але в цій конкретній ситуації могли б виділити хоч невелику суму на допомогу нам. У нас дітей троє: садок, школа. Кожна копійка важлива. Молоко здаємо на маслозавод, продаємо свиней — усе йде, наче крізь пальці.

Вдома ми поговорили. Я розповіла чоловікові, що маю намір поговорити з його сестрою та попросити у неї допомоги. Матеріальної. Чоловік категорично проти. Заявив, що він чоловік і не має права просити у сестри.

Це його обов’язок, як брата, допомагати їй, навіть старшій за віком. А ще він зізнався (і за це я дуже на нього зла), що був час, коли сестра пропонувала йому допомогти грішми. А він не взяв, відмовився.

І ось у мене виявилося якесь ущільнення у грудях. Місцеві наші лікарі, обмацавши, одразу відправили мене до обласної. З підозрою на найстрашнішу хворобу, не хочу навіть озвучувати.

Ось тоді чоловік пом’якшав. Знаючи, скільки зараз коштує лікування, він сказав, що якщо будуть потрібні гроші на операцію і так далі, він попросить у сестри.

Тепер я їду додому з подвійними почуттями. З одного боку, я щаслива, що діагноз не підтвердився і здорова. Щоправда, спостерігатись все одно доведеться. Це як перший дзвіночок, пояснив мені лікар. Потрібно пам’ятати.

З іншого боку, як про все сказати чоловікові? Адже це була єдина причина, через яку він міг би звернутися до сестри за фінансовою допомогою. І брехати не хочу. Не знаю. Тому й розповіла подружці.

You cannot copy content of this page