Життя матері-зозулі, що не приїхала з Італії на весілля донечки

Моя мама до 20 років була моєю найкращою подругою. Мені було близько двох, коли батько пішов, і мама примудрилася сама виховати мене навіть без допомоги бабусь та інших родичів.

А ось моїй подрузі пощастило з матір’ю набагато менше. Олі виповнилося 12, коли її мати вирішила з’їздити до Італії та трохи підзаробити.

Тоді це було дуже поширеною практикою. Ось тільки зазвичай їздили ненадовго, а якщо ухвалювалося рішення про тривале проживання за кордоном, то переїжджали всією родиною. А мама Олі зробила все навпаки – вона поїхала назовсім і сама.

Сталося це так: спочатку тітка Світлана поїхала на пару місяців, які поступово перетворилися на два роки. Після того, як Олі стукнуло 14, вона повернулася. Однак лише за тим, щоб розлучитися з чоловіком. Із собою Світлана Олександрівна привезла немолодого італійця, свого нового чоловіка.

Олі важко далося розлучення батьків. Хоча б тому, що батько був дуже прив’язаний до своєї дружини і вражений раптовою зміною сімейного життя. Світлана швидко оформила всі документи з розлучення і поїхала до Італії вже назовсім.

Особливої ​​любові до дочки під час її перебування на батьківщині не було. До речі, жодної фінансової підтримки мама теж не надала.

Оля мала стійке відчуття, що її просто покинули. Для 15-річного підлітка це був сильний удар. Не менш сильним ударом стало те, що батько почав хворіти. Підсумок був дуже сумним — тато «згорів» уже за п’ять років.

Нещасна дочка все ще вважає, що головною причиною була зовсім не страшна недуга. А ось те, що кохана жінка пішла і навіть не озирнулася, вплинуло дуже сильно.

І хоча батько пішов рано, він примудрився подбати про дочку, залишивши їй невелику спадщину та квартиру. Ще за кілька років моя подруга вийшла заміж за друга дитинства, який колись переїхав до США. Вони довгий час спілкувалися у соціальних мережах, а одного літа він приїхав і зробив дівчині пропозицію. Олі було сумно лише тому, що батько вже не побачить дочку у весільній сукні.

А ось мама якимось чином дізналася про майбутню подію. Та ще й образилася, що її не запросили. Ось тільки для дочки вона була останньою людиною, яку та хотіла б бачити на своєму весіллі.

You cannot copy content of this page