Хочу поділитися своєю історією кохання. Річ у тім, що моя обраниця набагато старша за мене, через що в нас були проблеми. Ми познайомилися в університеті, але ми не були однокурсниками або одногрупниками.
Моя кохана викладала в моєму університеті філософію. Я спершу подумав, що вона теж навчається, оскільки виглядала вона і справді молодо, але виявилося все трохи інакше. Їй пощастило і з генетикою, і з першим чоловіком.
Він був людиною заможною і грошей на дружину не шкодував. Дозволяв жити собі на втіху та й працювати не радив. Але вона наполягла на тому, щоб отримати гідну освіту і залишитися викладати в рідному університеті.
І начебто життя пари йшло своєю чергою, поки її чоловіка раптом не стало. Їй довелося брати вузди правління бізнесом у свої руки. Вона досі думає, що вистояти їй допомогло справжнє диво.
Як би важко їй не було, вона намагалася триматися в ім’я коханого чоловіка. Так уже вийшло, що дітей в неї не було, а подруг було мало. Складно відшукати людину, яка б не заздрила чужому багатству.
І навіть коли вона передчасно овдовіла, знайшлися ті, хто зрадів цьому. Для бізнесу чоловіка вона знайшла хорошого менеджера, щоб контролював роботу співробітників. Сама ж вчилася для захисту чергових наукових ступенів.
Філософія була другим її коханням. Життєвий удар став для неї настільки несподіваним, що вона й зовсім забула про себе на довгі роки. Тривало це рівно до того моменту, поки вона не зустріла мене.
Зустрічатися ми почала таємно. Я виявляв знаки уваги, а вона не могла відмовити. Головне, щоб ніхто не дізнався. Їй тільки цей факт і лякав. Що ж буде, якщо керівництво університету виявиться в курсі такого бурхливого роману?
Тільки біда прийшла зовсім не від університету, а з боку моєї колишньої дівчини. Вона повірити не могла, що я зустрічається з викладачкою. Настирлива колишня розсекретила наш пари і організувала цькування.
Того вечора, коли все стало відомо, я вперше побачив, як кохана плаче. Однак хоч би як громадськість вирувала, університет не звільнив такого цінного викладача, а мене не виключили. Так, різниця у віці в на велика.
Але вже всі повнолітні й можуть самостійно розпоряджатися своїм життям. А ми не тільки узаконили стосунки, а й уже п’ять років щасливі у шлюбі. Мої родичі рвали і метали спочатку, але потім звикли і все вляглося.
