Мамин брат, дядько Коля, завжди був дуже м’якою людиною. Навіть втрата коханої дружини ні на йоту не зробила його черствішим. Він так і залишався простодушним веселунцем, який готовий був віддати останню сорочку будь-кому, хто про це попросить.
Цей світлий чоловічок міг миттю змусити будь-кого забути про свої печалі і знайти привід для посмішки. А для нього єдиною радістю після відходу дорогої дружини став 23-річний син Костя.
Минулого літа Костя привів додому дівчину. Дядько Коля був зовсім не проти. Говорив, мовляв, справа молода, хай живуть. А згодом виявилося, що пара має намір грати весілля.
Грошей на весілля Костя у батька не просив, сказав, що за все батьки нареченої розплатяться. Вони, каже, люди забезпечені, та й самі запропонували сплатити торжество. Єдину дочку заміж видають, не гріх і розщедритися.
Дядечко тоді почав сильно переживати. Сам він жив на пенсію, заощаджень і зовсім не було. А подарунок синові з невісткою на честь такої події хотілося зробити грандіозний. Ось він і надумав оформити дарчу на свій дім, щоб молоді не гадали, куди їм приткнутися і були спокійні за своє майбутнє.
Ми з мамою відмовляли дядька. Мама чимало історій чула від подруг про те, як діти виселяли літніх батьків із власного житла. Костя хоч і добрий хлопець, але неможливо передбачити, як поведеться син, коли отримає будинок у своє розпорядження.
Але той сестрі не повірив і таки вирушив до нотаріуса. Мама весь день провела на нервах, чекаючи дзвінка від брата. І зрештою дочекалася.
Близько шостої вечора дядько Коля повідомив матері, що передумав оформляти будинок на сина і попросив позичити грошей на подарунок Кості. Сказав, що на думку спала ідея краще, але його коштів на її реалізацію йому не вистачить.
Мама, звісно, погодилася. Але спершу розпитала у брата, що змусило його змінити рішення.
Виявилося, що нотаріус підтвердив мамині побоювання, розповівши, як сам був свідком таких неприємних ситуацій, про які говорили подруги матері. А потім порадив не поспішати з ухваленням таких рішень.
Мовляв, Костя і так єдиний спадкоємець, тож будинок у будь-якому разі колись дістанеться йому. А поки що дядько Коля зможе спокійно доживати свого віку, ні про що не турбуючись.
