А я радий, що можливо, міг би відвести біду від дитини

Вчора йшов по вулиці і побачив картину, як один чоловік намагається поговорити з дівчинкою.

Їй на вигляд років 7, чи може 8. Мене навіть не те здивувало, що вони там щось обговорювали, як те, як солодко він припрошував її піти до нього в машину, бо там для неї є подарунок.

Я став далі дивитися на цю ситуацію. Все відбувалося дуже цікаво, але мені лячно було. Дивлюся, а дівчинка навіть зраділа, що їй нову річ подарують.

Чоловік впевнено йшов за руку з дитиною до машини, поки я не підійшов. Раніше ніколи я не був учасником таких подій, тому не знав як себе поводити. Але таки набрався сміливості і підійшов.

Взяв дівчинку за руку, і сказав: – Ось ти де, а я шукаю тебе всюди. Дитина була налякана і не розуміла що сталося.

Я відвів її в бік і спитав де вона живе. Дівча з легкістю показало будинок, адже він знаходиться на сусідній вулиці, тому дах багатоповерхівки видно було здалеку.

Чоловік той здимів швидко, я запитав чи знає його дівчина, вона сказала що ні. Я завів її за руку додому і віддав прямо в руки матері.

Пояснив всю ситуацію за чаєм, і попросив пояснити дитині, що з дорослими не модна вести себе так легковажно. Мама дівчинки була дуже вдячна мені.

А я радий, що можливо, міг би відвести біду від дитини. А тепер закликаю вас всіх, прошу, говоріть на тему чужих людей з дітьми, нехай вони не бояться чужих, але знають що, де і кому можна казати, а що ні.

Навіть я міг виявитися злодієм, і випитати в дитини де живе, чи є хто вдома. Діти довірливі, тому їх переконати в чому дуже легко. На замітку мамам, і для роздумів татам.

You cannot copy content of this page