Моя невістка – деспот. Вона відбирає у сина всі гроші, і іноді йому навіть на проїзд не вистачає, не те що на обід. Обраниця мого сина молода і розумна, їй 28 років, молодша за нього на п’ять років.
Коли вони почали жити разом, невістка встановила свої правила у сім’ї, а мій син і не заперечував. Річ у тім, що в її родині заведено складати зарплату до загального бюджету, бо так начебто легше планувати витрати.
Дітей у них ще немає, може, це й на краще. Обидва працюють. Син пристойно заробляє, більше, ніж невістка. І вони живуть у невеликій однокімнатній квартирі, яку ми з чоловіком подарували синові.
Ми знали, що він не пропаде і забезпечить собі життя, а тепер він у мене гроші в борг бере. Невістка носить на роботу обід, а в сина на роботі їдальня, туди не ходять зі своєю їжею.
Тільки обраниця сина не дозволяє брати гроші із загальної скарбниці на обід. Каже, що вони так розоряться. Як тільки він починає розмову з приводу грошей, все закінчується сльозами.
Вона ображається та влаштовує сцени, мовляв, а що буде, коли вона перестане заробляти. Невістку підтримує її мама, яка ж і порадила зробити сімейний бюджет спільним.
От тільки теща говорила про накопичення для того, щоб діти могли назбирати на житло більш просторе. Але гроші невістка витрачає на власний розсуд. Не тільки на їжу та проїзд, а й на косметику та собі на нові вбрання.
Мій же син ходить у старій підлатаній футболці який вже рік. Якось він прийшов у такому вигляді до нас, щоб допомогти ванну встановити. Знімає светр, а там футболка, як решето, соромно глянути.
Я спитала, невже він на нову футболку не заробив. А він почервонів та сказав, що його дружина сказала, що під светром не буде видно. Мене обурює, що при цьому невістка купує нове вбрання, а сину дарує шкарпетки.
Мій син дуже добрий і ніколи не створює конфліктних ситуацій. Але коли він прийшов і побачив у ящику шкарпетки, які він викинув великі дірки, то сильно розлютився. Невістка дістала зі смітника, зашила та поклала в шафу.
Тоді син не витримав і взяв гроші з тумбочки та пішов у торговельний центр. Коли він повернувся, на столі лежала записка, в якій невістка вимагала вибачень, а до того часу поїхала до мами.
Це й було останньою краплею. Хіба він має ходити в дранті? Дружина ж навіть не заощадлива, а просто егоїстка, витрачає лише на себе. Коли син одружився з нею, то у невістки й приданого не було. А тепер вона дорвалася до грошей сина…
