Часто батькам хочеться, щоб малюки з раннього дитинства долучалися до релігії та церкви. Дитячий розум дуже чіпкий, і все, що ми вкладаємо у дітей, буде з ними протягом усього життя.
Тому батьки хочуть, щоб дитина виросла не тільки здоровою і щасливою, а й духовно розвиненою і доброзичливою. Коли дитина тільки заходить до церкви, їй буде все цікаво та цікаво.
Незвичайне оздоблення приміщення викликає в дитячих очах інтерес. Малюк ставить мільйон запитань: «Що це?» і «Навіщо це?». Звичайно, батьки вже звикли до такого потоку цікавості та пізнання світу. Але одна річ, коли дитина ставить питання на вулиці чи вдома, і зовсім інша, коли в такому місці, як церква.
Чи можна дітям у церкву
Церква – це місце, де кожен шукає спокій, умиротворення та відповіді на свої душевні питання. Туди приходять помолитися та очистити душу. І, звичайно, нікому не сподобається, якщо під час молитви кричатимуть діти.
Така поведінка відволікає і парафіян, і самих священників. Але ж дитина робить це щиро та за своїм бажанням. І чи варто за це кричати на нього? Кожен у церкві зустрічав особу, яка намагається зробити всім зауваження.
То не так став, не так молишся, не так хрестишся, не так одягнений. Саме така людина найкраще знає, як правильно вірити в Бога. Може навіть поправити священика, якщо він буде в чомусь не правий на його думку. І, звичайно, такий особі зробити зауваження дитині не складе особливих труднощів. Адже її діти так у церкві не вели!
Як поводитися в церкві
Священники кажуть: «Діти – прояв Бога. Вони вчать нас терпінню та умиротворенню. І коли вони бігають церквою і наповнюють її своїм сміхом, у ній живе Бог. Це перестає бути просто молитовним будинком».
Якось у церкві був такий випадок. У храм прийшла мати із трьома маленькими дітьми. Вони гідно вистояли службу, і настав час збиратися додому. Жінка почала їх одягати, а вони балувались і сміялися.
У результаті на збори дітей жінка витратила цілу годину. Але за цей час вона жодного разу не підвищила на них голос. Вона спокійно повторювала ті самі дії і одягала їх. Священик спостерігав за нею.
Наприкінці в його голову прийшла думка: адже це відбувається з жінкою щодня. І щодня діти балуються, сміються та розкидають речі, а мати знаходить у собі сили та терпіння не кричати на них.
Вона спокійно збирає їх на прогулянку, укладає спати, готує їсти та грається з ними. Якщо ви хочете прийти до церкви з дитиною, але боїтеся засудження, запитайте у священика, чи можна перебувати під час служби у храмі.
Більшість церков передбачають місце, куди може прийти мати з маленькою дитиною та помолитися, а якщо у вашій церкві такого немає, не варто боятися косих очей. Церква – це місце, куди може прийти будь-хто.
