Хочу розповісти коротку історію про свою подругу. Її кинув чоловік через зайву вагу. Я от теж не розумію: як можна від’їстися аж до 90 кілограмів? І, головне, навіщо це робити?
Це настільки ж треба до себе байдужою бути, щоб таке з собою зробити! Де вона була роками, поки її тіло жиріло? Особисто у мене кожні півкіло понад норму – трагедія.
Я одразу переосмислюю свої пріоритети і термінову коректую свій спосіб життя. Мені, як і більшості нормальних жінок, ліньки бігати вранці і ходити в басейн, але змусити себе не відкривати холодильник після опівночі я в змозі.
Їжа в моєму житті на останньому місці, я не роблю з неї культу і не вбиваю своє життя через зайву шоколадку. Не розумію, просто в голові не вкладається.
По-моєму, щоб погладшати до 90 кг, треба холодильник просто не закривати або їсти безперервно кілька років. Навіщо? Хіба немає інших інтересів, хобі, хіба немає інших способів отримувати задоволення від життя?
Здавалося б, яке мені діло, що людина робить зі своїм тілом? Я б і рада не звертати увагу на таких об’ємних панянок, якби вони існували тільки на жіночих форумах.
Але ж це – мої хороші подруги, які не лінуються зателефонувати і довго скаржитися на невдале життя. На мужиків, які, як відомо, козли, і не цінують їхній тонкий багатий світ, що ховається за масивними тілами.
Я киваю і співчуваю, але в даному випадку повністю поділяю чоловічу думку. Якщо жінці самій на себе плювати, чому до неї по-іншому мають ставитися оточуючі?
Милі дівчата й особливо мої подруги! Давайте будемо красивими, стрункими і не будемо скиглити без особливого на те приводу. І давайте припинимо жерти все підряд
