Багато скептиків і люди старої формації стверджують, що теорія поколінь не несе практичної цінності…

Покоління змінюються. У будь-якому колективі можна зустріти представників різних вікових груп. Ось тільки недавно ми дивувалися, як відрізняються життєві пріоритети «міленіалів» та «бебі-бумерів». Як на зміну їм прийшли нові покоління Z та «альфа».

Спочатку розберемося, звідки взялися ці покоління. На початку 90-х двоє вчених – Ніл Гоув та Вільям Штраус – розробили в США концепцію циклів поколінь. Їх книга мала приголомшливий успіх. Сьогодні багато керівників, вчителів та батьків часто звертаються до неї.

Вчені постаралися максимально точно описати характер поведінки, ставлення до роботи, навчання та любові різних груп людей. Те, що люди різного віку абсолютно по-різному ставляться до життя, можна легко спостерігати в колективі.

Молодь, що працює, більше не хоче сидіти на одному місці

Найстарші, кого сьогодні можна зустріти на будь-якому підприємстві чи державній установі, це «бебі-бумери». Вони відповідальні, цілеспрямовані, звикли все робити правильно, часто трудоголіки і працюють в одній організації чи не все життя. Для них найголовніше у житті – це стабільність.

Тому змінити роботу чи перейти на іншу посаду для бебі-бумерів – найскладніше у житті. У житті все складається послідовно: здобуття освіти, сім’я, робота, домашній побут. Все чітко та раціонально. Для них працювати з 8 до 17 п’яти днів на тиждень – найкращий графік у світі.

Вихідні, свята, відпустка за графіком — здається, їхній світ стоятиме вічно та непорушно. Другі представники, кого часто можна зустріти в офісах та фірмах, – це «покоління Х». Вони так само часто обирають стабільність і середній достаток.

Звичайно ходять на роботу і самостійно приймають усі рішення у своєму житті. Єдине, в чому розчарувалися, це в сімейних цінностях. Часто люди саме цього покоління перебувають у розлученні чи самотні. Таке світосприйняття вони склалося з допомогою життя їхніх батьків.

Їхні батьки, «бебі-бумери», змушені були багато працювати і піднімати країну. Тому «ікси» вважають, що самостійність та незалежність – головні якості в житті. Роботу сприймають як інструмент нормального життя.

Молодь віддає перевагу подорожам та вивченню нових навичок

А от хто справді не любить працювати заради роботи, то це «покоління Y». Їх ще називають “міленіали”. Для них найважливіше в житті – це свобода та можливість поєднувати роботу та хобі. Міленіали постійно перебувають у пошуках себе та свого місця у цьому світі.

Вони часто змінюють сферу діяльності та напрямок у роботі. Для них важливо відчувати свою значущість у глобальному розумінні. Гравці не згодні бути просто гвинтиком у загальній системі, вони унікальні та єдині у своєму роді.

Міленіали не просто свідки розвитку технологічного світу, вони його учасниками. Саме вони першими стали користувачами соціальних мереж та Інтернету. Вони швидше за старших своїх товаришів адаптувалися до дистанційної роботи на тлі пандемії.

Для них графік роботи з 8 до 17 та два вихідних неприйнятний. Вони вимагають творчого підходу до роботи та більше можливостей проводити час із рідними та близькими.

Покоління, які змінюють світ та своє оточення

На зміну міленіалам підростає нове покоління Z. Всі діти, народжені після 2010 року, належать до цього покоління. Це покоління, яке повністю залежить від Інтернету та технологій. Їм набагато легше спілкуватися в Мережі, вони люблять подорожувати та бути вільними від графіків.

Вони планують прожити своє життя яскраво і не мають наміру проводити його в задушливих офісах та на фабриках. Їхнє життя – це постійний потік інформації та креативних ідей. Сьогодні саме ці 20-річні юнаки та дівчата запускають стартапи та нові програми. Це і є молодь, що працює.

Вони прагнуть зробити життя простішим. Для них відкритий весь світ на екрані смартфона, і вони вміло користуються усією інформацією. Для них робота має приносити задоволення, інакше вони не затримаються на ній довше одного дня.

Багато скептиків і люди старої формації стверджують, що теорія поколінь не несе практичної цінності. Але якщо уважно подивитися на людей різного віку і те, як вони ставляться до свого життя та вирішення проблем, значення теорії стає очевидним.

You cannot copy content of this page