Історії про кохання
Я, як завжди, запізнювався на роботу. Як завжди, залишалася на столі недопита кава, в спальні не заправлена постіль. Я біг, щоб не запізнитись. Сідав на свій велосипед і
Був один із тих листопадових вечорів, коли не треба було примружуватися на вуличні ліхтарі, щоб вони розпливалися. У важкому тумані вони і так здавалися сферами плазми, особливо ті,
Марина вирішила запросити на вечерю майбутню свекруху зі свекром. З Денисом познайомилися у спільних друзів, зголосився проводити її додому та так і залишився. Те, що вона має дитину
Так вийшло, що Тетяна у свої невідомо скільки років була сама. Ні, був час, коли вона була не сама, але це було так давно, що їй стало здаватися
На сайті знайомств профіль Юлі був найяскравішим і шаленим. Що не фото, то якісь пафосні сюжети: нічні клуби, модні виставки, ресторани з панорамним виглядом, катання на кабріолетах, шампанське
Ця ніч на лавці була далеко не першою в житті Олени Петрівни, і, мабуть, далеко не останньою. Іноді їй вдавалося заночувати в якоїсь подруги або залишитися на ніч
Лариса почала помічати, що чоловікові постійно хтось дзвонить у вечірній час. Він відразу йде говорити в іншу кімнату і замикає двері, щоб його не турбували. Звичайно ж, така
Я вже з’їв свою яєчню і допивав кави, коли дружина, порозовівши, зніяковіло, і якось ніяково, запитала, чи є в мене інша жінка. Тепер уже я вкрився плямами –
Катя понуро брела з роботи, треба поквапитися, вдома чекає кішка, дочка у батьків, ноги додому не несуть… Каті прикро. Через що чи через кого? Та незрозуміло, самій незрозуміло,
Яке це щастя – власна квартира. Двокімнатна. Батьки допомогли із грошима. Сказали, щоб швидше одружився. Ремонт невеликий сам зробив. Свої меблі з батьківського будинку перевіз. Час починати самостійне