Історії про кохання
Із новою секретаркою Олечкою ніхто з колег не поспішав зближуватися. – Ммм… Цю конячку наш директор явно не для роботи завів, – протягнула гостра на язик Марина після
– Ваня, ти що, серйозно? – Валентина Юріївна розгублено повернулася до чоловіка. – Кирило, ти це чув? Кирило Костянтинович зітхнув, склав газету: — Сину, тобі треба добре подумати.
– Ти тільки подивися яке гарне! – Марійка піднесла до очей мами нову каблучку. – Дивися, як грають діамантики, правда маленькі. А які сережки? – Маша відкинула волосся
– Досить мене постійно втручатися у справи твоїх батьків, будь ласка, Антоне! Скільки можна? – запитувала Ксенія свого чоловіка вже не вперше. – Скільки можна? Ну ти ж
– Де ти її відкопала, Марино? – тихенько запитав Вітя, з цікавістю розглядаючи дівчину, яка наближалася до них. А там було на що подивитися – та дівчина, мабуть,
Все село гуло як потривожений бджолиний рій, новина передавалася з вуст в уста, викликаючи здивування. Ліда виходить заміж за Івана, який їй у батька годиться, має дуже поганий
Галина готувалася до іспитів. Випускний клас, вона збиралася вступати до економічного інституту. До жодного іспиту так не готувалася, як до математики. Всі питання вивчила, залишилося одне, вона так
Ніна прийшла з роботи, переодяглася і випила чаю. Вечерю готувати ще рано, встигне. Олексій прийде години за дві. Вона взяла книжку, прилягла на диван і блаженно витягнула ноги.
Борщ у тарілці повільно остигав. Лариса бовтала ложкою, розганяючи згустки сметани серед шматочків м’яса, картоплі та шматків перевареного буряка. Нарешті темна бордова рідина набула світлого вершкового тону. На
Чоловікові п’ятдесят, заядлий холостяк. Ровесниця Жанна Михайлівна розтопила лід в його в грудях красою та аристократичною невибагливістю. Здається, вона із задоволенням харчувалася одними анекдотами, які цитував Михайло Іванович,