Родинні історії

– Привіт, сусідко! Удома ще, не пішла на роботу? – біля порога стояла Ольга, немолода, але ефектна брюнетка, яка жила двома поверхами нижче. У легкому напівпрозорому халатику, з

Лідія увійшла до квартири й одразу зрозуміла, що Таня вдома. Мати зітхнула, зняла верхній одяг і вимила руки. Не заглядаючи в холодильник, вона вдягла фартух. Вона була впевнена,

“Та я просто суперчоловік! – саркастично думав Сашко, паркуючи машину біля гіпермаркету. – У неї гості, а я – сходив в магазин. Круто!” Гості, щоправда, були спільні, але

У Олени в будинку немає дзеркал. Ну хіба що одне кишенькове в косметичці (про всяк випадок). Олена їх не любить. Адже саме вони правильно показують час. Ні, не

Квартирне питання не зіпсувало стосунків у Дарининій сім’ї, хоча й далося взнаки вельми чутливо. Вона з батьками і молодшим братиком Віталіком жила у двокімнатній квартирі, і їм із

– Наталко, ти дивовижно готуєш! – похвалив дружину Олексій, навертаючи пельмені зі сметаною і чорним перцем. Це було в перший рік їхнього шлюбу, і тоді на Наталю, як

Михайло завжди був терплячим мовчуном. Маленьким ніколи не плакав, якщо падав і розбивав коліно. Мовчки встане, губи стисне і далі шкандибає. Сусідські хлопці його цуралися – дивний якийсь,

Дарина прокинулася від наполегливого дзижчання електробритви. Андрій збирався у відрядження, по ранковому холодку поспішав добратись – поїзд ішов опівдні. За вікном ще клубочився досвітній туман, а в дитячій

Чоловік просто не повернувся додому. Марія чекала на нього, як зазвичай: варила суп, розвішувала випрану білизну, вчила із середньою донькою таблицю множення і поглядала на годинник: старшої Ганни

– Ти завжди мені все пробачала! То чого ж зараз влаштувала? – з чужим обличчям кричав їй Ігор. – Пробачала? Ні. Я вірила тобі… – одними губами прошепотіла