Родинні історії
— Катю, сьогодні ввечері погуляєш у тітки Свєти. – Чому? Ми ж планували піти до художньої школи… — засмутилася семирічна дівчинка. — Нікуди твій талант не зникне! –
— Я завжди знала, що заміж вийду тільки за багатого, — радісно щебетала Валерія. — Пощастило тобі, що й казати. Антон – завидний наречений. Не лише багатий, а
Мені 33 роки, моєму чоловікові 34. І він раптом став вегетаріанцем. Ні з того, ні з сього. В один прекрасний день перестав їсти м’ясо та рибу. Я його
З моїм майбутнім чоловіком ми почали зустрічатись ще зі школи. Ми вступили до одного вишу. Провчилися лише рік. Нам виповнилося по 18 років. Мені батьки подарували золоту каблучку.
Сталося так, що родичів у моєї родини не просто багато, а дуже багато. Не так часто ми збиралися, але деякий зв’язок все ж таки підтримували. Якось моя тітонька
– Надю, даси свої туфлі напрокат? Мені нема в чому заміж виходити. Пам’ятаєш мою бежеву сукню на шкільному випускному вечорі? Тепер вона буде весільною. Батьки ледь “нашкребли” на
Моя сестра вже тривалий час подорожує різними країнами світу. Іноді це ділові поїздки, але найчастіше каталася просто так: показати себе, та світ подивитися. І щоб якась пам’ять залишилася
Ользі Іванівні Марина не сподобалася одразу. Син привів цю дівку (так вона назвала Марину) явно матері, на зло. Адже казала вона йому: придивись до Світланки, дочки Мирослава Миколайовича.
Нещодавно сталася така ситуація. Подзвонив мені син, у вихідний попросив посидіти з онуком два дні. Мовляв, вони з дружиною хочуть у кіно сходити, а ще замовити смачну їжу
– Галочко, обирай: або – я, або – твої батьки! – цього разу мій чоловік був твердий і непохитний. – Радіоне, ти ж знаєш, я за тобою, хоч,