Я схоже чогось не розумію в цьому житті. Я живу в невеличкому місті, де майже всі оди одного знають. Друзі познайомили мене з непоганим хлопцем. Я з дуже забезпеченої сім’ї, але нікому не кажу, хто мої батьки.
Я не хочу, щоб зі мною спілкувалися через гроші батьків. На 21 день народження я отримала квартиру, але всім казала, що я її винаймаю. Коли ж через рік батьки подарували машину, то я її дуже зрідка використовувала.
То ж з появою стосунків я продовжувала розповідати свої казочки. Я намагалася ніяк себе не видати. Хлопець мені дуже подобався, але явно був бідніший. Мене це аж ніяк не бентежило, але я боялась, що його зачепить правда про мене.
Я запропонувала, що поки ми зустрічаємося, то кожен платитиме сам за себе. Звичайно, крім всяких дурних романтичних дрібничок та подарунків, адже без цього ніяк. Мені здавалося, що нам обом було комфортно у цих стосунках.
Так ми дійшли до нашого весілля і все начебто складалося дуже добре. Але ідилія не вічна. Я вирішила підвищити свою кваліфікацію, щоб отримати кращу роботу з більшою зарплатою, адже після весілля мені батьки більше не допомагали.
Курси були досить дорогими, тому питання витрат довелося переглянути: чоловік тепер мав більше витрачати на їжу та на бензин, коли сам хотів взяти машину. У цей не сказати, щоб важкий момент сімейного життя коханий не витримав.
Він все був невдоволений тим, що має витрачати свої гроші на мене. Він все обурювався, навіщо мені ті курси. Я пояснила, що так я отримаю кращу та більш оплачувану роботу в майбутньому і що від цього залежить майбутнє нашої родини загалом.
Я була б рада, якби чоловік теж підвищив свою кваліфікацію та отримав би підвищення зарплати, але він не хоче, бо не розуміє навіщо. За кілька місяців ми вирішили поїхати кудись відпочити на кілька днів.
Я натякнула, що і цього разу їй доведеться заощаджувати, так що більшу частину витрат чоловікові доведеться взяти на себе. Такий варіант не прийшовся йому до смаку і він знову скипів. Він прямим текстом вимагав, щоб я віддала йому свою машину.
Мій батько розтеревенькав все на весіллі ще і я цим була вкрай незадоволена, але тоді наче все обійшлося. А тепер ось таке. Я була шокована. Звичайно, будучи з дитинства забезпеченою, я трохи по-іншому дивилася на гроші.
Але щоб вимагати в мене машину, то це був уже перебір. Але факт залишався фактом: своїх грошей у неї не вистачало, і поки я була змушена якось виправдовуватись перед чоловіком.
Протягом кількох місяців чоловік повертався до цієї розмови ще кілька разів. Причому кожен із них був усе довшим і все більш агресивним. Було видно, що чоловіка охопив азарт, і відступати від своїх слів він не збирається. Зрештою, я не витримала.
Нічого кращого я не придумала, як відписати квартиру та машину на батьків. Тепер і в мене нічого не було. Натомість тато дав мені всю суму на курси. Але реакція чоловіка мене здивувала ще більше.
Він за мить помінявся в обличчі і пішов у душ. Через півгодини або близько того спокійний на вигляд коханий одягнувся і пішов. Мабуть, на роботу. Але, прийшовши під ранок, він почав мовчки збирати речі.
Через тиждень він надіслав мені повідомлення, в якому повідомив, що хоче розлучитися. Жодні вмовляння та подарунки не змінили його рішення. Більше так продовжуватися не може, і він іде.
А от я досі не можу прийти до тями. Чому так вийшло? Адже на початку наших стосунків все було добре. Чому все так змінилося? Невже його цікавили лише статки моїх батьків. Це ж їх гроші. Я ж їх не заробила…
