Я опинилася в дуже важкій сімейній ситуації. Вже навіть доводиться ховатися від онуків, щоб з’їсти щось смачне, бо інакше мені нічого не дістанеться.
Напевно, мене зараз назвуть жадібною та поганою бабусею, але я хочу, щоб всі зрозуміли, в якій ситуації я опинилася. Дочку я все життя тягла. Завжди допомагала та підтримувала.
Так вийшло, що донька залишилася без роботи після декрету і нічого міняти не планує. Потім зять втратив роботу. Тільки йому, бачите, подавай роботу в офісі та із зарплатою вище. А підробітками — ні, це не для нього.
У результаті поки що ні дочка, ні її чоловік грошей у будинок не приносять, а лише беруть та беруть у мене. Скільки там тої пенсії? Взагалі ні на що не вистачає. Я вже мовчу про те, щоб побалувати себе чимось.
От і в цей раз я купила собі трохи полуниці, наскільки грошей вистачило. Сховати ягоди від малих бешкетників шансів не було. От онуки, побачивши ягоди одразу метнулися до мене, випрошуючи смаколики.
Прикриваючи лоток, я вже приготувалася оборонятися. Хлопчики все просили та просили й точно не планували відступати. Я ж стояла на своєму. Ні – крапка. Я взяла лоток до рук і попрямувала до іншої кімнати.
Мені жахливо, що доводиться йти на такий крок, але я навіть спокійно смачного поїсти не можу. Усім треба ділитися. Навіть тим, що особливо не розділиш. Я вже ділила свою квартиру, свою пенсію. Де межа?
У своїй кімнаті мені усамітнитися також не вдалося. Через якісь декілька хвилин до мене зайшла дочка. Почала вичитувати, бо я з онуками не поділилася. Я втомилася від цього. Я не я мушу їм ягоди купувати.
Я згадала дочці усі ці місяці спільного проживання. Невже я не маю права на особисту порцію цієї нещасної полуниці? Невже я не можу собі дозволити хоч якісь маленькі радості? Я все це негайно сказала дочці.
В нас вже були схожі розмови на тему роботи зятя та майбутнього. Але відповідь дочки завжди була одна: очі в підлогу. Я б і зятю це все повторила, але тільки останнім часом він цілими днями пропадає незрозуміло де.
Що буде далі, я не знала. Усвідомлення цього не змінює самої ситуації. Очевидно, що дочці треба окрема квартира, тоді всі будуть задоволені та ягід вистачить на всіх. А поки що я мала намір відстоювати свої маленькі радощі. Чи може я не права?
