Історії про кохання

Чого я маю після когось, вибачте, його “достоїнства” приймати в себе?

Ми з чоловіком знайомі майже 5 років, 3 роки одружені. Дітей немає. Його часто не буває вдома, їздить у відрядження.

Раніше все було добре, дзвінки, смс, інтимні фото один одному. А потім все різко змінилося, він не відповідає на дзвінки, скидає, не передзвонює, каже, що більше нема про що говорити зі мною.

Потім приїхав і сказав, що знайшов іншу і хоче розлучитися. Він приїхав уже без обручки.

Цього дня ми були на хрестинах у друзів, прийшли додому і він залишився ночувати, були стосунки, і не раз, і з його ініціативи!

На ранок він поїхав на роботу і сказав, що покине ту дівчину (знайомі вони 2 тижні, і у неї є дитина). Чоловік сказав, що зрозумів, він любить мене, і наш спільний друг дзвонив до нього, казав, що він чудить і наламає дров.

І він погодився. І того ж вечора зателефонував і сказав, що покинув її і вибачився. Я пробачила.

Але наступного дня все змінилося, чоловік зателефонував і сказав, що більше не любить і хоче розлучення (від нього відвернулися друзі, свекруха нічого йому не може довести, він як у рожевих окулярах).

Проходить 3 дні, він знову до мене. Я кохаю його шалено, плачу, та речі спакувала, чого я маю після когось, вибачте його “достоїнства” приймати в себе? Ну ви розумієте! Гидко

Вам також має сподобатись...