Я на межі. Мій чоловік за останній місяць сильно змінився по відношенню до мене та старшого сина (4 роки). Справа в тому, що старший йому не рідний, він усиновив його 2 роки тому.
У нас у сім’ї постійно скандали, крики. Чоловік м’яко сказати, став жахливо ставитись до старшого сина.
Син завжди покараний, стоїть у кутку (іноді на колінах). За будь-яку провину чоловік його б’є, каже образливі слова на його адресу.
Син у синцях, саднах. Коли я захищала сина, він підняв на мене руку. Дитина запитує: що я зробив? Чому тато мене б’є?». Мені його шкода аж до сліз, просто не можу.
Син позбавлений іграшок, мультиків. Єдина розвага – похід на вулицю та дитячий садок, в який він став рідко ходити (синці).
Молодший син його і він його обожнює. А про старшого так і каже мені: мені все одно, що з ним і що йому потрібно!
Хоча до народження молодшого було все для старшого, він був найкращим батьком.
Я йому говорила, щоб він не чіпав сина, а у відповідь: «ти йому поясни, змінюй йому прізвище, віддай мамі».
Одним словом, син для нього став як більмо на оці! А дитина його любить, вважає рідною! Що робити? Розлучення?
