З коханим я познайомилися кілька років тому. Закохалася в нього без пам’яті. Сама не помітила, як усе закрутилося. Коли я дізналася, що при надії, то у голові крутилися думки про те, що тільки влаштувалася на нову роботу.
Та й батькам ще потрібно сказати, вони точно не будуть у захваті. Мати завжди казала, що спочатку потрібно кар’єру побудувати, а вже потім про заміжжя думати, а в мене навіть заміжжя не намічається.
На вихідні я прийшла в гості до батьків. Тато подавав смажених карасів. Мама не виносить возитися з рибою, тому він готував, а мама відпочивала від домашніх справ. Я прийшла, коли карасі були майже готові.
Від запаху риби мені одразу стало зле, і я втекла у ванну. Батьки занепокоїлися, тому розповіла все, як є. Мама спочатку кричала і вичитувала мене так, що довела до сліз.
Тоді мама обійняла мене міцно і перепросила, пообіцяла, що вони мені допомагатимуть. Я стала мамою прекрасної дівчинки. Ми жили всі разом, так було простіше. Мої батьки непогано заробляли, тому я не поспішала йти на роботу.
Та й новоспечена бабуся не хотіла віддавати онуку в садок занадто рано. Все йшло своєю чергою, але одного дня сталася біда. Мій батько потрапив до лікарні. Він перестав ходити і говорити.
Після цього наше життя кардинально змінилося. Потрібні були гроші на лікування батька, на дитину та й просто на життя. Однієї зарплати і скромної допомоги на все не вистачало.
Тоді я розсудила, що мені потрібно вийти на роботу, щойно доньці виповниться півтора року. Потрібно було влаштувати її в садок і повертатися в офіс. За час, поки мене не було, там змінився начальник.
Стільки всього, про що потрібно було переживати. Із садочком проблем не виникло, дитину прийняли відразу, але вона й справді виявилася занадто маленькою, часто хворіла.
Тоді моя мама вирішила, що звільниться з роботи й сидітиме вдома, щоб наглядати за лежачим батьком і за малечею, коли та хворіє. В мене стискалося серце від думки, що потрібно буде залишити хвору дитину вдома.
Але розуміла, що тепер я головний годувальник у родині. Я феєрично повернулася на роботу і одразу показала новому начальнику, що вмію працювати. Прийшов час здавати квартальний звіт.
У ньому щось не сходилося, але ніхто не розумів, де помилка. Я до пізнього вечора сиділа в офісі, щоб усе закінчити. І нарешті відшукала помилку. Закінчивши все, збиралася додому. Було пізно, тому я побрела пішки.
Потрібно було поспішати. Тут поруч зупинився автомобіль мого нового начальника. Він відчинив вікно і запропонував підвезти. Я розповіла йому про те, що закінчила звіт.
Він похвалив за старанність і дуже зрадів, що помилку знайшли. Чоловік зупинив машину перед моїм будинком. Я хотіла вийти, але двері виявилися заблокованими. Я трохи злякалася і попросила випустити з машини.
Але шеф не поспішав цього робити. Він важко зітхнув і сказав, що в нього до мене ділова пропозиція. Я дуже здивувалася. Він запропонував стати його фіктивною дружиною. Взамін пообіцяв, що вирішить мої фінансові проблеми.
Я оторопіла від такої пропозиції. Він пояснив, що для бізнесмена важливо мати пристойну сім’ю, але в нього з цим не вийшло. Він щиро розповів про свій невдалий шлюб, про зраду і брехню, про те, що він не стане батьком.
Тому йому потрібна дівчина з дитиною. Того вечора я йому нічого не відповіла, але мене зворушила його щирість. Коли я прийшла додому, мама сиділа на кухні при світлі нічника. Я вперше помітила, як вона постаріла.
Від життєрадісної жінки практично нічого не залишилося. Вона сиділа і рахувала, скільки потрібно грошей на ліки для батька. Мабуть, витрати не сходилися з бюджетом.
Батька ще потрібно відправити на реабілітацію, інакше потім у цьому не буде сенсу. У той момент я зрозуміла, що угода з начальником – мій єдиний варіант. Того ж вечора вона розповіла про все матері.
Мати довго мене відмовляла, просила не жертвувати собою заради них, але я вже прийняла рішення. Наші складні обставини не залишають іншого виходу. Так буде краще для моєї родини.
Батьки підтримали мене на початку цього шляху, тепер я не можу кинути їх. Наступного дня поговорила з керівником. Незабаром ми одружилися. Я пішла з роботи і стала домогосподаркою, щоб мати гарний вигляд в очах громадськості.
Ми домовилися, що це триватиме два роки, а після я буде вільна. Мій чоловік удочерив мою доньку. Я повністю прийняла роль дружини багатія. Ходила з ним на прийоми, була ввічлива з партнерами.
Отримавши гроші, я одразу ж оплатила реабілітацію батькові. Життя нашої родини стало набагато легшим. Складні обставини залишилися позаду, я перестала переживати про прийняте рішення, це був єдиний варіант.
Минув рік відтоді, як почала існувати наша фальшива сім’я. Ми жили дуже спокійно. Я перестала побоюватися чоловіка і ставитися до нього як до начальника. Чесно кажучи, відчувала, що він навіть подобається мені.
Але я намагалася не будувати хибних надій. В один із вечорів ми вирушили на банкет, на честь відкриття ресторану ділового партнера мого чоловіка. Це був цілком звичайний захід.
До того моменту, поки я не почула знайомий голос, який мене кликав. Вона побачила там свого колишнього – справжнього батька доньки. Моє серце пішло в п’яти, а колишній підійшов.
Мій чоловік помітив, що я зблідла, і перехопив ініціативу. Він повів мене до машини і поспішно поїхав. Через кілька кварталів він запитав, що сталося. Тоді я розповіла йому про все, що зі мною сталося.
Я заплакала, коли говорила, як колишній пропонував гроші, щоб позбутися дитини. Чоловік раптово обійняв мене і поцілував. Я не очікувала цього, але відповіла, адже давно цього хотіла. Ми, до речі, досі разом. Наша фіктивна сім’я стала справжньою.
