Церква не визнає розлучення, як повернення дошлюбної свободи одне одному. Відповідно, жодного обряду «розвінчання» не існує

Сімейний човен розбився об банальний побут… Таке буває і, як показує практика, дуже часто. У день весілля молодята думають, що щастя буде вічним, але статистика нещадна. Як мінімум половина шлюбів розбивається об цей побут і зазнає краху. І якщо юридична сторона цього питання більш менш зрозуміла, то релігійна залишає питання.

Чи можна розвінчатися? Як до цього ставиться церква?

Церква та священнослужителі дуже серйозно ставляться до обряду вінчання. Адже це не просто застаріла традиція, а обіцянка, священна клятва, дана перед Господом. Ось ви клялися любити все життя, а через рік уже вирішуєте, що це не для вас. Наскільки тоді були серйозні та щирі ці клятви?

Священики не визнають слова «розвінчання». Навіть не тому, що в ньому є якась філологічна неправильність, а скоріше через те, що в ньому хибне ставлення до таїнства шлюбу. Зійшовся – розійшовся, повінчався – розвінчався. Все буденно, просто і без проблем.

Тільки церква сприймає це як допустиму можливість. Розпад створеної перед Богом сім’ї – це трагедія. Господь задумав сім’ю як об’єднання двої на все життя.

Сім’я в релігійному розумінні – це маленька церква, завдання якої – врятувати всіх, кого вона об’єднує. Врятувати силою любові одне до одного та до Господа. Тому церква не визнає розлучення, як повернення дошлюбної свободи одне одному. Відповідно, жодного обряду «розвінчання» не існує.

Проте є сумні випадки, коли люди самі зруйнували свій шлюб, і життя своє разом із тим. На це теж не можна заплющувати очі. Зрештою, керуючись словами Господа, церква визнала низку причин, через які шлюб може бути визнаний таким, що розпався. Їх небагато, але суттєвіше не знайдеш.

Причини для «розвінчання»:

Зрада чоловіка чи дружини.
Медичні показання.

Зміна віри.
Вступ у новий шлюб.
Вчинення злочину.

Відсутність понад п’ять років.
Вчинення позбавлення від дитини без відома чоловіка.

Погодься, це дуже скорботні причини. Не хочеться, щоби для когось це стало реальністю, але таке буває.

Що ж робити, якщо таке сталося? Молитися, багато та щиро молитися. Якщо зберегти сім’ю не вдалося, то про подальше щасливе життя і про сімейне щастя.

Коли молитва досягне мети і ти знайдеш того, з ким захочеш іти далі і скріпити союз перед Господом, іди до храму. Там підкажуть всю процедуру та пояснять, як подати прохання про повторний шлюб. Для церкви це важливе рішення, тож прийняти його може лише єпископ.

Право на повторний шлюб може отримати лише той, хто не винен у розпаді першої сім’ї. Якщо є суттєва причина (одна зі списку), швидше за все, дозвіл буде. Але це не просто розвінчання, це повторний шлюб. Відчуваєш різницю? Тобто не свобода, а нова сім’я, мала церква.

Чи можна вінчатися вдруге? Церква це дозволяє, але якщо у подружжя це повторний шлюб, вінчання відбувається «другим чином», без покладання вінців. Знову ж таки, ніякого «розвінчання», а таїнство вінчання для нової родини. Ось і все, що потрібно знати та розуміти про це.

You cannot copy content of this page