Викинула сміття і звернула увагу, що поряд наче хтось лежить під коробками. Спочатку подумала, що якийсь безхатько. Хотіла вже йти, але щось зупинило. Може й безхатько, але ж людина і може потребувати допомоги. Я відкопала з-під коробок чоловіка і дуже здивувалася, бо він був пристойно вдягнений, але запах алкоголю був добрячий.
Мені стало його шкода і я вирішила хоча б розбудити його, щоб не сталося біди. Штовхала, штовхала, штовхали його, але він не приходив до тями. Намагалася його дотягти до під’їзду хоча б, але сил не вистачило. Якийсь перехожий йшов повз і я попросила його допомогти затягти чоловіка додому.
На диво він не відмовив. Так ми вдвох й притягли незнайомця дот мене додому. Зараз це здається якимось божевіллям, але тоді я навіть не подумала, що щось може статися. Діти мої були шоковані, бо не розуміли, кого я притягла додому. Накрили того нещасного пледом прямо на підлозі у коридорі, а самі пішли спати. А що робити?
Звичайно ж, я не спала, весь час прислухалася, що відбувається в коридорі. Але все було тихо. Вранці чоловік все ж прокинувся, дуже перепрошував та попросився в душ. Що вже було робити? Пустила в душ, нагодувала, одежу до ладу привела.
За сніданком він розповів, що в нашому місті був проїздом, зайшов в гості до друга. Так вони просиділи декілька годин. Він пішов у магазин, а далі нічого не пам’ятає. Відкрив очі вже в моїй квартирі. Він поїв і пішов собі. Ввечері я з синами сіли святкувати, розгортали подарунки. Раптом хтось у двері подзвонив.
Коли я відкрила двері, то стала як вкопана, на порозі стояв мій «безхатько». Він дуже соромився, я не знала, що робити, тому просто запросила у гості. За столом якось розговорилися. Він розповів про своє життя, я про своє. Чоловік виявився дуже приємним. З того дня він як був у місті, то заходив у гості. Дітям моїм він подобався, подарунки їм носив.
Так згодом він й заміж мене покликав. Обіцяв, що буде синам за батька. Він моряк, сім’ї не мав через роботу, а я так закохалася. З того часу ми прекрасно живемо, навіть не думала, що так буде в моєму віці. Вже забули про ту історію, але час від часу доводитися розповідати, що знайшла кохання на смітнику.
