Ми з другим чоловіком разом два роки. Я маю доньку від першого шлюбу, їй 5 років. Сім місяців тому у нас народилася спільна дитина.
Чоловікові 35 років, дітей раніше не було. Для нього наша дитина – це все! З моєю донькою, до народження спільної дитини, стосунки були чудові.
Після народження сина, чоловіка як підмінили. Він став незадоволений поведінкою дочки, часто її дратується без приводу, не грає з нею, не спілкується, лише одна критика і зауваження.
Часто став лаяти її через всяку дрібницю (впустив вилку, накришила, голосно сміється). Постійні моралі. Багато разів намагалася з ним поговорити, пояснити, що це мене ображає.
Всі закінчувалися моїми сльозами, тому що він впевнений, що все робить правильно, а доброти, ласки та уваги вона не заслужила.
Я його не впізнаю і не знаю, що робити. Для спільної дитини він ідеальний батько, а для моєї доньки навіть іншим стати не може, чи вже не хоче.
